Попри загальний оптимістичний висновок, дослідження виявило кілька нюансів
Вчені взялися розвіяти черговий міф, який стосується дієт та роботи мозку – чи справді обмежене харчування послаблює розумові здібності. Відповідь виявилася несподіваною – короткочасне голодування не погіршує когнітивні функції у здорових дорослих людей. У зоні ризику лише діти та підлітки.
Як пише видання ScienceAlert, провели когнітивне дослідження нейронауковець Девід Моро з Університету Окленда (Нова Зеландія) та психолог Крістоф Бамберг з Університету Зальцбурга (Австрія). Вчені проаналізували дані з 1958 по 2025 рік і дійшли однозначного висновку: суттєвої різниці у когнітивних показниках між тими, хто голодував, і тими, хто харчувався регулярно, не виявлено.

Вчених проаналізували дані 63 наукових статей та 71-го незалежного дослідження, у якому взяли участь 3484 осіб. Науковці оцінили результати за 222 різними показниками когніції, в тому числі здатність до запам'ятовування, прийняття рішень, а також швидкість та точність реакції. Медіанна тривалості голодування у проаналізованих дослідженнях становила 12 годин, бо таке обмеження відповідає популярним режимам інтервального харчування.
Учасники однаково добре виконували тести на увагу, пам'ять й інші функції – незалежно від того, чи їли вони нещодавно. Тобто когнітивна функція людей залишалася стабільною навіть без надходження їжі. Як зазначив Девід Моро, провідний автор дослідження:
"Наш головний висновок полягав у тому, що загалом немає послідовних доказів того, що короткочасне голодування погіршує розумову діяльність. Люди, які голодували, демонстрували такі ж результати, як і ті, хто нещодавно їв, що свідчить про те, що когнітивні функції залишаються стабільними за відсутності споживання їжі."

Попри загальний оптимістичний висновок, дослідження виявило кілька нюансів. Вік виявився ключовим чинником. Так, у дорослих не зафіксували жодного помітного зниження розумової працездатності під час голодування. Натомість діти та підлітки показували гірші результати в тестах, коли пропускали прийоми їжі. Їхній мозок, що розвивається, виявився чутливішим до коливань у надходженні енергії.
Також важлива тривалість обмежень у харчуванні. При голодуванні понад 12 годин дослідники фіксували незначне зниження когнітивних показників навіть у здорових дорослих людей. Це означає, що помірні та короткочасні дієти - наприклад, популярне "вікно харчування" 8/16 - не становлять загрози для мозкової активності, а значно триваліше голодування – вже потребує обережності.
Дослідження також дає наукове підґрунтя для переосмислення усталених уявлень - зокрема твердження, що сніданок є "найважливішим прийомом їжі дня". Для дорослих без хронічних захворювань ці висновки є заспокійливими: обирати дієту з обмеженим харчуванням можна без страху за роботу мозку.
Поки вчені з'ясовують, чи шкодить голодування розуму, паралельно зростає доказова база на користь певних продуктів і дієт для когнітивного здоров'я. Середземноморська дієта є однією з найбільш рекомендованих - вона не лише сприяє зниженню рівня поганого холестерину та стабілізації цукру в крові, а й, як показали дані про збереження когнітивних функцій, здатна уповільнити вікові зміни мозку. Зокрема MIND-дієта - гібрид середземноморської та DASH-підходів - асоціюється з помітним зниженням ризику когнітивного занепаду.
Окремо науковці звертають увагу на конкретні продукти, що щодня захищають мозок. Дослідження понад 50 тисяч учасників виявило, що люди, які регулярно вживають горіхи, мають нижчий ризик розвитку деменції. Простий і доступний продукт здатен суттєво впливати на довгострокове збереження здоров'я мозку - але лише за умови щоденного вживання.