Шокуюча правда про їжу: від тарганів у каві до деревної целюлози в морозиві
Вчені розповіли про інгредієнти, які можуть бути приховані у ваших улюблених стравах. Особливо це стосується ультраоброблених продуктів. І йдеться совсім не про емульгатори та консерванти, які підвищують ризик захворювань, а про тарганів, личинок та целюлозу, які можуть ховатися у тих чи інших продуктах.
Як пише видання The Guardian, дрібка піску, деревина чи проносні засоби – це доволі неочікувані складові продуктів харчування, але є і більш небезпечні, наприклад, як черв'яки чи слиз. Всі вони можуть опинитися у вашому морозиві, каві чи ковбасі. Як саме? Через забруднення основних інгредієнтів та недостатню обробку. Вчені нарахували більше десяти несподіваних інгредієнтів, які майже всі люди споживають, навіть не підозрюючи про це.

У ланцюжку поставок фруктів та овочів невелика кількість комах практично неминуча. У деяких країнах навіть є допустима норма комах у харчових продуктах, таких як олія, шоколад, макаронні вироби, томатна паста тощо. В томатній пасті чи соусі концентрація комах найвища, адже продукт майже повністю складається з овочів. Звісно, це неприємний факт, але вчені не визнають його за критичним, бо є країни, де комах їдять просто як перекус.

Стверджується, що до 10% кави може бути заражена тарганами чи іншими комахами. Звісно, це не цілі комахи, а їхні фрагменти, які могли потрапити під час обсмаження чи пакування кави. Цікаво, що виробники кави, як правило, не турбуються через наявність фрагментів тарганів. Більше їх хвилює кавовий жук-бурильник. Він відкладає яйця всередині ягід, а потім вилуплюється й поїдає їх.

Вживання риби, що містить мертвих паразитичних черв'яків, звучить огидно, але, на жаль, це цілком нормально. Звісно, рибу перевіряють на їх наявність, особливо ту, що продається у вже готовому до споживання вигляді (маринована, копчена, солена). Хоча висока температура та засолка не дають їм шансів на життя. Проте деякі види черв'яків та личинок не гинуть за високих температур та концентрації солі, тому вживання такої риби може нести в собі небезпеку для здоров'я.

Хоча мінерали зустрічаються в продуктах харчування в природі, багато з них додаються в процесі обробки для збагачення або як добавки, що надають структуру або колір, а це означає, що їх добувають із землі. Наприклад, карбонат кальцію (поліпшувач текстури), по суті, являє собою крейду, що видобувається з вапняку або доломіту, а харчова фосфорна кислота (консервант, підсилювач смаку і регулятор кислотності) і монокальційфосфат виробляються з фосфату, що виробляються з фосокту.
Діоксид титану (харчовий барвник) одержують з ільменіту, рутилу чи анатазу. Його використовують для надання певної консистенції порошкоподібним продуктам, таким як питний шоколад. Існують побоювання з приводу того, що наночастинки цих речовин можуть накопичуватися в організмі та становити небезпеку для здоров'я. Діоксид титану, наприклад, може спричинити пошкодження ДНК або впливати на імунну систему.
Гіпс також додають в упакований хліб і випічку у вигляді сульфату кальцію, щоб тісто не липло, і використовують для надання щільності тофу. Загалом він вважається безпечним, але вживання великої кількості може спричинити здуття живота та метеоризм. Що ще більш очевидно, кам'яна сіль утворюється із солоних відкладень, що сформувалися в результаті відступу океанів мільйони років тому, тому смішно дивитися на її термін придатності.

Карбоксиметилцелюлоза і метилцелюлоза, або целюлозна камедь, використовуються як загусники та стабілізатори у всьому: від морозива і безглютенової випічки до низькокалорійних десертів та жувальної гумки. Часто на упаковках пишуть, що вони одержуються з клітинних стінок рослин, але частіше вони виробляються як побічний продукт целюлозно-паперової промисловості.
Питання про безпеку вживання сучасних емульгаторів-стабілізаторів, які споживає більшість із нас нині, залишається відкритим. Невелике дослідження, опубліковане у 2022 році, показало, що карбоксиметилцелюлоза може викликати болі у шлунку після їжі та в довгостроковій перспективі може порушити баланс корисних мікроорганізмів у кишечнику.
Також у морозиво інколи додають каррагенан (стабілізатор, загусник та емульгатор), який виготовлений з червоних морських водоростей. Ще він використовується у рослинному молоці, сирах, соусах і пудингах. Є дані, що каррагенан може посилити існуюче запалення кишківника.

Метилцелюлоза є термооборотною, тобто при нагріванні вона утворює гель, але може плавитися при охолодженні. Вона допомагає бургерам та ковбаскам з гороху або сої зберігати форму при приготуванні, а також робить продукти соковитими. Також вона має проносні властивості, тому не дивуйтеся, якщо після вживання таких продуктів ваші походи до туалету почастішали.

Більшість фруктів покривають синтетичними матеріалами, наприклад, воском для кращого транспортування. Банани не є винятком. Інколи використовують бджолиний віск або карнаубський віск, що отримується з листя бразильської пальми. Їх також можуть обприскувати хітозаном, консервантом, що виготовляються з раковин молюсків.
Фруктовий віск вважається безпечним для харчових продуктів, але іноді він містить фунгіциди, а також може збирати на себе бруд, грибки та сліди пестицидів, тому варто ретельно мити фрукти гарячою водою перед вживанням.

Зараз багато харчових добавок виробляються методом мікробної ферментації. Ксантанова камедь широко використовується як загусник і стабілізатор (вона була однією з перших, відкритих ще в 1950-х роках добавок). Вона використовується у всьому: від безглютенового хліба та тортів до десертів на основі молочних продуктів та без них.
Нещодавно дослідники виявили, що наші кишкові бактерії можуть розщеплювати ксантанову камедь і що її вживання сприяє розмноженню певних груп бактерій. Поки що неясно, добре це, погано чи нейтрально.

Любителі здорового способу життя та протеїну можуть з подивом дізнатись, що у ньому містяться відходи від переробки молочних продуктів. Морський колаген виготовляють зі шкіри та кісток риб, а частину омега-3 одержують із риб'ячих голів та нутрощів. А бичачий колаген виробляють зі шкіри та кісток корів.

Якщо ароматизатор позначений як "натуральний", це означає, що він не синтетичний, адже він хоч і отриманий з натуральних продуктів (шкірки апельсинів, м'якоті цукрової тростини, кавового лушпиння, виноградного жмиху), але пройшов хімічну обробку. З них, наприклад, виготовляють терпінеол або периліловий спирт, ізоаміловий спирт або банановий ароматизатор, фенілетанол або рожевий ароматизатор, метил антранілат або виноградний ароматизатор. Останній часто використовують для солодощів та пудингів. Щодо ваніліну, який також додають до пудингів, то його наразі синтезують із соснової кори.

Вода входить до складу більшості продуктів, навіть до ковбаси. Згідно зі стандартами, вона становить невеликий відсоток (близько 5%). Цікаво, що нею напитують навіть смажену курку. Причому в описі цей інгредієнт стоїть на другому місці. Тобто ви платите не лише за м'ясо, а і за воду в ньому.

Більшість грибів, особливо портобелло, вирощуються на спеціальному компості із додаванням торфу. Тому недивно, що його частинки потрапляють до вашої тарілки, а далі до шлунку. Звісно, це не так шкідливо, як черви чи будівельний матеріал, але теж не дуже приємно.

Рослини поглинають із ґрунту не тільки поживні речовини, а і забруднюючі. Рис – яскравий тому приклад. В затоплених рисових полях накоплюється неорганічний миш'як, який потім проникає у зерно. Для дорослої людини концентрація не критична, але для дітей – дуже. Тому діткам до 5 років лікарі не рекомендують часто давати рисову кашу чи рисові напої, які замінюють молоко.

Частина відходів переробки бавовни використовується для виробництва метилцелюлози, але основним побічним продуктом бавовняної промисловості є олія. Її використовують у промислових фритюрницях для приготування фастфуду та чипсів. Емульгатори, такі як моно- та дигліцериди та полігліцеринові ефіри, також іноді виробляються з бавовняної олії. І вони теж часто входять до складу чипсів.