Плескати в долоні заразно: тому раніше за це платили

Опиняючись у статусі глядача, ми плескаємо у долоні на різних заходах - спектаклях, концертах, спортивних матчах і виступах будь-якого характеру, потреби та цікавості. Феноменом у питанні оплесків є Канський кінофестиваль, де плескати 10 хвилин поспіль - звичайна справа. Цього року вестерн Кевіна Костнера "Обрій: американська сага" заслужив майже 12-хвилинні овації. А рекордом оплесків в історії одного з головних заходів у світі кіно є 22 хвилини, присвячені фільму жахів Гільєрмо дель Торо "Лабіринт Фавна", показаному на фестивалі у 2006 році.

Однак, на думку психологів, довгі овації є не лише знаком вдячності та показником якості видовища, повідомляє ВВС.

Від приматів до хлопунів за гроші

Психолог Алан Кроулі, який досліджував тему оплесків, вважає, що плескати в долоні людина почала ще на зорі своєї історії. У відсутності розмовної мови наші предки використовували цей спосіб, звичайно, не як подяку за виступи, а як спосіб залякування противника, сигнал про небезпеку чи засіб привернення уваги. Тому в тваринному світі деякі примати плескають у долоні з тих самих причин, і навіть сірі тюлені б'ють ластами під водою, демонструючи домінуючу позицію.

Найімовірніше, масову практику аплодувати виступам запровадили древні римляни, які навіть вказували слово “аплодисменти” у текстах п'єс наприкінці сцен. А політики платили за те, щоб овації після їхніх виступів були гучними та тривалими.

Найближча історія визначає поширення плескання у долоні до Франції XVI століття, що почалося з поета, який роздавав безкоштовні квитки на свій виступ в обмін на оплески. І це швидко стало професією – клакери заробляли на життя, наймаючись плескати за гроші.

На думку Алана Кроулі, поширеність овацій у різних культурних викликана, насамперед, тим, що це проста, швидка та ефективна дія.

«Плескання – це чудовий не вокальний сигнал з високою акустичною гучністю. Ви можете вдарити рукою по іншій частині тіла, наприклад, по стегну, але співвідношення шуму та зусилля буде менше”, - зазначає психолог.

І, звичайно, це більш соціально прийнятно, ніж свист, тупіт чи улюлюкання.

Соціальне зараження змушує розпочати і не дає зупинитись

До того ж, оплески потрібні не тільки як висловлення вдячності, а й для переходу від однієї дії до іншої на заходах, де дотримуються певних ритуалів. Наприклад, на матчах, де оплески – розділова лінія між гімном та власне змаганням. 

А якщо згадати початок пандемії коронавірусу, коли замкнуті у своїх квартирах люди просто аплодували один одному, вийшовши на балкони, виходить, що овації – це ще й спосіб зміцнення соціальних зв'язків. 

Що стосується Канського кінофестивалю, його довгі оплески викликані, насамперед, соціальним тиском, коли плескання в долоні кількох людей піднімають овації величезної зали. І це, можливо, зовсім не внутрішній вибір присутніх, а соціальне зараження.

А ось причину, через яку вони так довго тривають, психолог Річард Манн бачить не і цікавості чи якості виступу, а в іншому соціальному тиску - не зупинятися, доки це не зробить хтось інший. До того ж, у часи соцмереж, коли будь-який рух буде зафіксовано та викладено у мережу, ніхто не хоче, щоб його відзначили, як людину, яка перестала плескати. 

Хоча навіть серед зірок є люди, на яких соціальне зараження не діє. Наприклад, Адам Драйвер у 2021 році не витримав коротких п'ятихвилинних овацій і закурив прямо в залі. Але, може, просто перехвилювався – все ж таки оплески були адресовані мюзиклу “Аннет” за його участю.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• Чи існує гіпноз: фокусники і психіатри сперечаються вже сто років
• Між психікою та садівництвом є зв'язок: впливають навіть кімнатні рослини
• Чи здуріє людина до старості можна зрозуміти за її біографією: нічого особистого - це наука
• Забувати дуже корисно, але ці способи допоможуть вам запам'ятати все
• Говорити з холодильником - корисно, але якщо він відповідає - ні: чудовий психологічний прийом
• Мами й тата випадуть в осад: чи розумно розповідати батькам про ваше недитяче минуле