Трюк, есгібіціонізм або ефект плацебо: чому наука не впевнена в реальності гіпнозу
Нині вже неможливо уявити сеанси масового гіпнозу, у яких люди вели себе як ляльки Карабаса Барабаса під час вистави. А в 90-х на гіпнотизерів, що їздили по провінціях із гастролями, народ ішов як на артистів. Подивитися на дива, самому випробувати - чи піддаюся, чи ні, зрозуміти, що відчувають люди в цьому “потойбічному” стані - до цього ставилися як до фокусів, лише з живими людьми.
Зрозуміло, що поважна публіка й не здогадувалася, що самі гіпнотизери в це проникнення в мозок анітрохи не вірили. Американський шоумен Джордж Крескін, який розпочав кар'єру фокусника та гіпнотизера в 11 років, у 60 стверджував, що у світовій історії жодна людина не зазнала гіпнозу на сцені. А багато психологів вважають, що не лише сценічний гіпноз, а й усі переваги цього методу в терапії - нісенітниця і брехня, повідомляє IFlScience.
Скептики наполягають на тому, що сценічний гіпноз — це не про втручання у підсвідомість людей, а про вміння працювати з аудиторією та про довірливість цієї аудиторії. Захисники кажуть, що гіпноз у науці та клінічних умовах, коли він є одним із методів лікування – це зовсім не той гіпноз, що на масових сеансах впадання в транс.
У суперечці, яка триває понад сто років, прихильники гіпнозу називають його унікальним станом, який широко використовується в психотерапії. Але навіть ті фахівці, які в нього вірять, визнають, що те, що відбувається під час виступів сценічного гіпнозу, здебільшого є формою ексгібіціонізму.
Бажання похвалитися і віра в існування простого шляху до прихованих куточків їхнього розуму, на думку психолога Грема Вагстаффа, спонукає людей брати участь у сценічному гіпнозі. І як тільки вони опиняються на сцені, ними керує тиск ситуації та сила навіювання.
Щодо гіпнозу як частини лікування, є дослідження, під час яких у дітей після гіпнотичного навіювання збільшилася концентрація певного антитіла у слині. Або коли загіпнотизованим піддослідним сказали, що їхня рука стає гарячою, температура руки справді підвищилася. Або досить численні випадки відсутності болю тоді, коли має бути боляче.
На це опоненти кажуть, що будь-які ефекти, що нібито відбуваються від гіпнозу, насправді пояснюються більш прозовими факторами, ніж змінений стан свідомості. Як, наприклад, витривалість болю, яка обумовлена високим больовим порогом окремої людини, а не гіпнотичним втручанням у її свідомість.
Через сто років суперечок у науці знову немає єдності у цьому питанні. З одного боку, є висновок, що немає надійних нейрофізіологічних доказів того, що гіпноз — це особливий стан. Сучасні психологи трактують його як вербальні навіювання, що використовуються для зміни усвідомлення, сприйняття і пізнання, а не для виклику «особливих станів».
З іншого, дослідники виявили, що під час гіпнозу у людей змінюються активність та функціональні зв'язки трьох областей мозку. Наприклад, знижується активність частини, що відповідає за сприйняття, а через порушення зв'язків між двома іншими областями утворюється прірва між діями людини, що знаходиться під гіпнозом та усвідомленням цих дій. Ймовірно, тому вона під час сеансу так зосереджена і поглинена і не реагує на навколишній світ.
А ось зв'язки областей мозку, які відповідають за емоційні та сенсорні функції, під час гіпнозу, навпаки, збільшуються. І виходить, що мозок щасливий піддаватися зовнішнім навіюванням і його зовсім не турбує, ні як це виглядає збоку, ні що взагалі відбувається.
На думку професора психіатрії та поведінкових наук Стенфордського університету Девіда Шпігеля, гіпноз – дуже потужний засіб зміни того, як ми використовуємо наш розум для контролю сприйняття та нашого тіла.
І тому цей метод широко використовується в психотерапії, а останні десятиліття застосовується і в інших галузях медицини. Наприклад, для зменшення болю та скорочення часу загоєння після операцій, зменшення занепокоєння та стресу, лікування синдрому подразненого кишківника, полегшення хронічного болю.
При цьому вчені визнають, що всі ці чудові ефекти можуть бути просто ефектом плацебо. Принаймні, природа у них однакова - маніпулювання очікуваннями людини задля досягнення лікувального ефекту. Ми віримо у те, що це працює – і воно починає працювати, демонструючи, як сила переконання потужно впливає на нашу поведінку та сприйняття.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.