Мозок багатіїв порівняли з мозком бідняків - і все стало ясно

Вчені виявили зв'язок між низьким рівнем доходу і швидшим руйнуванням білої речовини у мозку. Хоча рівень білої речовини знижується з віком, життя в бідності, схоже, прискорює цей процес. Такі висновки ґрунтуються на аналізі 751 особи віком від 50 до 91 року, проведеному групою дослідників зі Швейцарії, пише ScienceAlert.

Вчені проаналізували вік, стать та рівень здоров'я піддослідних і дійшли висновку, що бідніші з них мали більше ознак старіння білої речовини в мозку на МРТ, ніж заможніші.

Багатші - розумніші? 

Біла речовина відіграє важливу роль у передачі повідомлень і мозкових сигналів, а її кількість впливає на когнітивні, тобто розумові здібності. Життя в бідності - або, як кажуть дослідники, перебування в умовах "хронічного соціально-економічного неблагополуччя" - вже давно асоціюється з поганим здоров'ям і швидшим зниженням цих самих когнітивних здібностей.

Команда дослідників виявила, що кількість волокон, котрі відходять від кожного нейрона - щільність нейритів, і ступінь захисного покриття цих волокон - мієлінізація, схоже, сприяють більш швидкому руйнуванню білої речовини. А також тому, наскільки вільно молекули води рухаються через мозок - середній дифузності.

Таким чином, у людей з вищими доходами маркери старіння білої речовини мозку не мали негативного впливу на когнітивні здібності, як це було в людей з меншими доходами.

"Люди з вищими доходами демонстрували збережену когнітивну продуктивність", - пишуть дослідники. А отже, схоже на те, що багатії довше залишаються як мінімум фізично здоровими і притямними. 

Схоже, що наявність більших грошей діє як своєрідний буфер проти розумового зубожіння - незважаючи на фізичні зміни, що спостерігаються. Загалом ця робота є ще одним доказом того, що краще фінансове становище означає здоровіше життя.

"Ці результати дають детальне нейробіологічне розуміння соціально-економічних відмінностей в анатомії мозку та пов'язаних з ними когнітивних здібностей", - пишуть дослідники.

Попередні дослідження, що вивчали взаємозв'язок мозку та соціально-економічних чинників, здебільшого розглядали загальний об'єм мозку. Тепер, коли виявлено більш тонкі структурні асоціації, можна продовжувати дослідження. Крім того, нові знання в майбутньому допоможуть ретельніше дослідити депресію.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.