Лікарка-невролог Ксенія Возніцина: Немає іншого виходу, як повертати людей з контузією на фронт

Бувши незмінною супутницею війн, контузія залишається не тільки найпоширенішою з невидимих травм війни, а й застрягшою в старих "дідівських" методах лікування. І, як це не дивно, лише через два роки повномасштабної війни, в якій використовується безпрецедентна кількість артилерійської зброї, в Україні нарешті визнали, що діагностика та лікування відбуваються за старими та неефективними методиками. І час, нарешті, щось із цим робити.

Про те, як це буде, про нинішні помилки та міфи навколо лікування контузії, про обемеження та можливості Інформатору розповіла лікарка-невролог, директорка Центру психічного здоров'я та реабілітації "Лісова поляна" Ксенія Возніцина.

Називається “легкою” травмою, але це складне ураження мозку

Навколо цієї травми багато міфів, починаючи з того, що контузія - не зовсім те, що ми вкладаємо в це поняття. Адже контузією називають будь-який вплив вибухової хвилі.

“Контузія - це вже важкий ступінь травми, який не переноситься на ногах, - розповіла Інформатору Ксенія Возніцина. - А під цим терміном мається на увазі струс головного мозку, і це легка черепно-мозкова травма. Та парадокс в тому, що вона називається легкою, але це не означає, що вона незначима, невидима і на неї не треба звертати увагу. Вона так класифікується, але це достатньо складне ураження мозку, і коли їх буває два-три-п’ять, це дуже серйозно”.

Ця травма, на жаль, стала справжнім викликом не тільки для військових, а й для цивільного населення, адже багато людей знаходяться під постійними обстрілами терористів. І люди живуть з нею, звикають до її наслідків і часто не звертаються до лікаря, хоча за наявності скарг це обов'язково треба зробити. Перш за все, піти до сімейного лікаря.

“В минулому році ми зробили для сімейних лікарів великий онлайн-курс по цій темі, аби вони знали, що робити. Він доступний на сайті Академії НСЗУ, і кілька тисяч лікарів вже пройшли цей курс. Тому починати треба з сімейного лікаря, який надалі визначає, чи потрібно додатково послуги невролога чи психотерапевта, фізична реабілітація чи щось інше, - радить лікарка. - Може знадобитися консультація окуліста, адже бувають скарги, наприклад, на непереносимість яскравого світла. Порушень зору при цих травмах не буває, але певні скарги з боку органів зору можуть бути”.

Діагностика ускладнюється тим, що взагалі скарги можуть бути не специфічними, а дуже загальними та розмитими - головний біль, головокружіння, дезорієнтація, зміна пам’яті, уваги, концентрації. Тому лікар обов’язково має спросити, чи був вибух поруч, чи була втрата свідомості, чим це супроводжувалося, якими проявами, що було через місяць? У свою чергу, пацієнти, якщо їх не запитали про це, мають розказати самі. 

Головне - час та спокій, але це неможливо для військових

Щодо наслідків травм від вибухів, не у всіх вони можуть бути, зазначає лікарка. Найскладніша ситуація у військових, які після перенесеного струсу мозку за 2-3 дні знов у бою - і це справжня проблема. Адже, за словами Ксенії Возніциної, для струсу головне - час та спокій, якісний сон, відновлення, тиша, щоб знову не перебувати під вибухами та в складному емоційному стані.

“Довготривалі наслідки більше стосуються наших військових, коли вони отримали декілька таких травм, не мали можливості гарно відновитися - формується посткомоційний синдром. І він вже триває як хронічне захворювання, з яким треба працювати комплексно, як ми працюємо в нашому закладі, з мультидисциплінарною командою лікарів”.

Якщо казати про цивільних, то при однократному випадку і за умови, що людина не живе в суцільному жаху війни під постійними обстрілами, за місяць відбувається відновлення мозку, і стан унормовується навіть без лікування, зазначає невролог. Тобто перший епізод струсу може пройти безслідно за умови перебування людини в нормальних умовах після травми.

Але з цього приводу існує ще один міф щодо швидкого відновлення після такої “легкої травми”. Насправді, важливо враховувати індивідуальні особливості людини такі як вік, інші черепно-мозкові травми в анамнезі, супутні хронічні захворювання. Мають значення і повтори таких травм, і неякісне лікування в гострому періоді, й психоемоційні навантаження. Все це гальмує і швидке відновлення після травми, і здатність відновити втрачені функції. 

П’ять безглуздих крапельниць - і на фронт

Методи лікування в гострому періоді після такої травми в Україні будуть мінятися, адже весь цей час використовувалися застарілі та малоефективні засоби - з купою ліків, які не допомагають, з вічними крапельницями. Які, до речі, теж один із міфів, який тягнеться з давніх часів, хоча цей метод не відповідає жодним клінічним настановам та не є доказовим.

За словами знайомого військового, наразі це відбувається так: як пощастило, потрапляєш і лікарню, отримуєш 5-7 крапельниць та повертаєшся назад. Головний біль, панічні атаки, головокружіння та нудота залишаються, але ж на ногах стояти можешь - вже добре.

“Наразі створена робоча група прописує правильні стандарти надання допомоги при такому струсі, аби лікарям було легше працювати, бо поки всі лікують на свій розсуд, - зауважує Ксенія. - І в нас дуже важка ситуація, яку доводиться пояснювати міжнародним організаціям - якщо вивезти всіх з такими травмами та правильно лікувати, у нас на фронті нікого не залишиться. І у нас немає іншого виходу, як повертати людей назад. І якщо хоч тиждень військовий мав змогу побути в лікарні та відпочити - це вже перемога, а не два дні пролежав десь у медпункті і назад”.

МРТ нічого не знайде

Важливу роль, як і при будь-яких інших травмах, тут має діагностика, яка теж має свій міф - треба робити МРТ чи хоча б КТ. 

“Це дослідження не показує зміни при струсі, МРТ призначається за наявності симптомів, які вказують, що це не струс, а щось більше. Ці “червоні прапорці” прописані у протоколах, про них знають парамедики - тривала втрата свідомості, приєднання органічних симптомів - тоді потрібна МРТ. При нашому струсі від вибуху на МРТ нічого не буде знайдено. 

До речі, ліки, що застосовуються при цих травмах, теж буде переглянуто, у нових протоколах лікування їх замінять на більш дієві. 

А поки лікарі закликають не вірити ще одній “настанові” - забороні фізичних навантажень при черепно-мозковій травмі, адже вони дуже важливі для відновлення.

“Часто люди кажуть, що мені не можна фізичних навантажень - в мене ж контузія, болить та крутиться голова, поганий загальний фізичний стан. Але помірне навантаження потрібне для відновлення мозку, адже так він отримує додатково кисень та необхідні речовини”. 

Тому необхідне спокійне аеробне навантаження, у випадку з цивільним населенням це гімнастика, плавання, прогулянки, біг.

До речі. Зміна підходів до лікування легкої черепно-мозкової травми, яку у нас називають контузією, наразі розробляється МОЗ разом із Центром психічного здоров'я та реабілітації “Лісова поляна”. Нові правила грунтуватимуться на досвіді американських військових та клінічних посібників Міністерства оборони та Міністерства у справах ветеранів США. Це перевірена десятиріччями сучасна практика, краще якої у світі поки немає, що представляє докладні алгоритми роботи, як працювати з такими травмами. Українські фахівці розуміють, що реалізувати її в умовах нашої жорстокої війни буде нелегко, але іншого виходу немає -  застарілі методи треба змінювати.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.