ТОПТЕМА:

Крах стереотипів: сови перемагають жайворонків

Високими когнітивними функціями можуть похвалитися ті, хто пізно лягає і пізно встає

Олена Нікітіна
Олена Нікітіна Журналіст
сон сови та жайворонки ранок
Справа не в часі підйому та відбою, а в тривалості сну.

Можливо, всім відоме “Хто рано встає – тому Бог дає” – дещо перебільшене запевнення, і ранній підйом  зовсім не гарантує отримання бонусів від життя. А від мозку - то вже точно, вважають дослідники з Імперського коледжу Лондона, які виявили неприємну для "жайворонків" тенденцію. Всупереч існуючій думці, що чим раніше лягаєш спати, тим краще прцює мозок вдень, вони отримали протилежні результати, повідомляє The Guardian.

Вчені взяли результати тестів більш ніж 26 тисяч осіб, які проводив UK Biobank – величезна біомедична база даних для проведення досліджень у галузі охорони здоров'я. У цих тестах учасники виконували завдання, що оцінюють рівень інтелекту, час реакцій, пам'ять, міркування. 

Потім дослідники проаналізували, коли лягали спати і вставали учасники, як довго вони спали, наскільки якісно, ​​у який час доби почувалися найбільш продуктивними. 

Що виявилося: найнижчі бали за всіма типами завдань опинилися у “жайворонків”, а ось у “сов” та тих, хто належить до “проміжного” типу, результати тестів показали високі когнітивні функції.

І це дещо ламає звичні уявлення про те, що таке правильний режим сну, адже сомнологи одноголосно наполягають: оптимальний час для сну - з 22 до 6 ранку. Інакше не отримаєш необхідної дози мелатоніну, який найактивніше виробляється до 23 години. А далі ланцюжок відомий: мало мелатоніну – неякісний сон – голова погано працює вдень.

Можливо, все навпаки: жайворонками стають через погіршення когнітивних функцій.
Можливо, все навпаки: жайворонками стають через погіршення когнітивних функцій.

А тут виходить, що хоч під ранок лягай спати - все одно краще пам'ятатимеш і швидше будеш думати та працювати, ніж той, хто дисципліновано спав о 23.00? Але дослідники вважають, що справа не стільки в часі відбою та підйому, скільки в тривалості сну, що безпосередньо впливає на роботу мозку.

“Важливо пам'ятати, що потрібно спати достатньо, не надто довго та не надто коротко. Це має вирішальне значення для підтримки здоров'я та найкращого функціонування вашого мозку», - заявив керівник дослідження доктор Раха Вест.

Щоправда, і тут є винятки, і це всім відомі люди, які за мінімальної кількості сну демонстрували максимальну ефективність. Маргарет Тетчер, що спала по 4 години на добу, Уінстон Черчілль - спав близько 5 годин уночі, але компенсував це денним сном, Барак Обама, який спав близько 5-6 годин на добу і часто працював до пізньої ночі.

Загалом навіть критики дослідження, проведеного вченими Імперського коледжу Лондона, визнають, що його результати кидають виклик стереотипам, що склалися. Але зауважують, що потрібна докладна картина того, що відбувається в мозку "сов" і "жайворонків", і чи ця їхня особливість впливає на пам'ять і мислення. Може ж бути і навпаки: через зниження когнітивних функцій люди починають раніше лягати спати, оскільки життя здається вже не таким захоплюючим і цікавим.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Головна Актуально Informator.ua Україна на часі Youtube