Найбільш ризикованим для вживання є тихоокеанський блакитний тунець
А ви знали, що багатьма улюблений тунець містить ртуть. Експерти зважили, наскільки вживання цієї риби в їжу може загрожувати передозуванням токсичної речовини. Після креветок і лосося, тунець (а вже тоді скумбрія й сардина) є чи не найбільш вживаною рибою в країнах з високим рівнем життя, повідомляє NYTimes. І недаремно: тунець смачний, універсальний і поживний, а консервований – ще й доволі доступний. Ну хто відмовиться від гарного бутерброду з тунцем, маринованим огірочком, краплею майонезу й оливкової олії з лимоном? Авжеж, мало хто.
Експерти кажуть, що одним великим недоліком тунця для здоров’я є ризик отруєння ртуттю, а цей метал є важким нейротоксином. Він потрапляє в океан в основному через людську діяльність, наприклад спалювання викопного палива. Він поглинається дрібними організмами, просувається вгору по харчовому ланцюгу та накопичується у більших, довгоживучих видах, таких як акули, риба-меч і тунець.
У досить високих концентраціях ртуть може викликати серйозні проблеми зі здоров'ям. Випадки отруєння ртуттю загалом рідкісні, але медики стурбовані довгостроковим впливом ртуті на мозок, що поширений серед прибережного населення, яке їсть більше морепродуктів.
Люди, які регулярно їдять тунця, як правило, мають більш високий рівень ртуті в крові, хоча метал значною мірою виходить з організму через кілька місяців. Навіть у рідкісних підтверджених випадках отруєння ртуттю від вживання морепродуктів більшість пацієнтів одужують після зміни дієти.
То чи варто налягати на тунця? Відповідь має нюанси, тому що кількість ртуті залежить від виду риби – а існує 15 видів тунця, кожен з яких може потрапити на обідню тарілку. Найменші й часто найдешевші сорти риби, наприклад, тунець-стрибун, містять дуже мало ртуті. Альбакор і жовтоперий тунець можуть мати її втричі більше. А от у великооких і блакитноперих тунців ртуті може бути ще більше.
Ртуть особливо небезпечна для дітей і вагітних жінок, тому лікарі рекомендують їм не більше трьох порцій на тиждень консервованого, так званого легкого тунця. Одну порцію альбакору або жовтоперого тунця – для вагітних і ще менше – дітям до 12 років. Деякі медики взагалі радять уникати цієї риби вагітним та маленьким дітям. Немає рівня, який був би безпечним, наполягають вони! З іншого боку, є докази того, що вживання риби може мати користь для мозку, що переважує небезпеку.
Найбільш ризикованим для вживання є тихоокеанський блакитний тунець, в ресторанах його ще можуть називати синім. Також уникайте риби з Індійського океану, де погано дотримуються правил риболовлі, що впливає на безпеку їжі. Не купуйте синьоперого, великого, білого й жовтого тунця. Дешевший, так званий легкий тунець часто являє собою комбінацію стрибуни та альбакору, тому купуйте уважно.
Шукайте рибу, виловлену в Тихому океані, радять експерти. Щоб таки вибрати найбільш безпечний тунець, почніть з етикетки. Якщо немає згадки про те, як тунець був спійманий, або вказано, що він "легкий", це може означати, що рибу ловили неводом, а це більш екологічно.
Консервований тунець, виловлений в екологічно чистих умовах, як правило, дорожчий – в районі півсотні – ста гривень за порцію вагою 150-160 г. Його можна використовувати для обідніх салатів. Це недорого для океанічної риби, враховуючи її поживність, користь та кращу якість, ніж у ще більш дорогих сортів тунця (що містять загрозу ртуті – див. вище).
Ця риба наповнена білками, мінералами й вітамінами. У ньому більше селену, ніж у будь-якому іншому м’ясі. У ньому також мало жиру, але вдосталь омега-3 жирних кислот.
Між консервованим тунцем, суші та стейком з тунця немає великої харчової різниці. Готування риби може знизити вміст вітаміну D, а процес консервування може вимити деякі поживні речовини, але її харчова цінність в основному однакова.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.