Дієтологи пояснили, чи стає мигдаль кориснішим після замочування, що відбувається зі шкіркою та як правильно підготувати горіхи.
Питання про замочування мигдалю регулярно спалахує в соцмережах - і думки користувачів розходяться кардинально. Дієтологи нарешті розставили крапки над "і". Жменька мигдалю перед їжею - давня звичка, яку практикують мільйони людей по всьому світу. Одні їдять горіхи прямо з пачки, інші залишають їх у воді на ніч і впевнені, що так корисніше. Суперечка про те, чи справді замочування змінює щось суттєве, не вщухає роками - і в соцмережах вона спалахує знову і знову. Щоб розібратися, де правда, а де міф, журналісти звернулися до дієтологів та переглянули наявні наукові дані. Виявилося, що однозначної відповіді немає - але є кілька вагомих аргументів на користь замочування, особливо для тих, хто має чутливе травлення.
Як пише видання Health з посиланням на дієтологів, замочування мигдалю робить його м'якшим і потенційно полегшує травлення, а також може підвищувати відчуття ситості. При цьому самі горіхи - незалежно від того, замочені вони чи ні - корисні для серця, контролю рівня цукру в крові та управління вагою.
Деякі люди стверджують, що замочування робить мигдаль більш поживним, проте дослідження це не підтверджують. Натомість замочені горіхи справді легше переносяться шлунково-кишковим трактом і можуть мати кращий смак. Тобто замочування - це не про більше поживних речовин, а про комфорт і доступність тих, що вже є.

Наукове пояснення замочування пов'язане зі зменшенням антинутрієнтів - зокрема фітинової кислоти та танінів. Ці речовини заважають засвоєнню мінералів у травній системі. Коли мигдаль замочується, вміст антинутрієнтів частково знижується, що робить поживні елементи горіха доступнішими.
Коричнева шкірка мигдалю містить інгібітор ферментів, який захищає горіх до настання потрібних умов для проростання. Якщо їсти мигдаль, не прибираючи цей інгібітор, організм засвоює менше поживних речовин і важче перетравлює горіх. Замочування забезпечує потрібну вологу, яка допомагає позбутися шкірки і вивільнити ферменти.
Втім, дослідження на цю тему дають суперечливі результати. Дослідження з використанням рідинної хроматографії показало, що замочування цілих горіхів протягом 12 годин знижує рівень фітинової кислоти лише незначно - часто менш ніж на 5%. Одне 8-тижневе дослідження за участю 76 дорослих також показало, що рівні фітинової кислоти у замочених горіхах були такими ж або дещо вищими, ніж у сирих.

Незалежно від способу підготовки, мигдаль сам по собі є одним із найкорисніших горіхів. Горіхи будь-якого виду - замочені, смажені чи сирі - підтримують здоров'я серця, контроль рівня цукру в крові та управління вагою.
Згідно з дослідженнями Національних інститутів здоров'я США, мигдаль містить мононенасичені жири, поліненасичені жирні кислоти, магній та харчові волокна. Ці компоненти допомагають знижувати рівень "поганого" холестерину і підвищувати рівень "хорошого", що сприяє профілактиці серцево-судинних захворювань.
Білок і корисні жири в мигдалі сприяють відчуттю ситості та допомагають контролювати апетит. Покращена засвоюваність робить горіхи комфортним перекусом для тих, хто стежить за вагою. Мигдаль також є багатим джерелом вітаміну E та омега-3 жирних кислот, що позитивно впливає на пам'ять і концентрацію.

Замочування мигдалю протягом 8-12 годин дає три реальні переваги: розм'якшує текстуру, що полегшує пережовування і травлення; видаляє таніни - гіркі рослинні сполуки з коричневої шкірки, що можуть дратувати травну систему. Особливо це актуально для дітей, літніх людей або тих, хто має чутливий шлунок.
Покроковий процес замочування виглядає так:
Замочування впливає і на текстуру, і на смак горіхів. Сирий мигдаль твердий і хрусткий, з легкою гіркотою через таніни. Після замочування він стає м'якшим, менш гірким і набуває більш вершкового смаку. Це відкриває чимало варіантів вживання:

Підсумовуючи: замочування мигдалю - не магічний ритуал, але й не марна трата часу. Багато людей замочують сирий мигдаль на кілька годин або на ніч, щоб зробити його м'якшим і легшим для травлення. Якщо ваш шлунок нормально сприймає сирий мигдаль - можна їсти як є. Якщо ж після жмені горіхів відчуваєте здуття або дискомфорт - замочування справді варто спробувати.