Дітей обманювали 50 років: старий міф про цукор, нарешті, розгромлено

Всі, хто будь-коли був присутній на дитячих днях народження, знають, що солодощі - це малюкові наркотики, що надають їм швидкості, невтомності та шаленої енергії. А переконання, що цукор - причина гіперактивності дітей, існує вже майже пів століття. І це змушує батьків обмежувати обсяг солодкого, а дітей – страждати від цих обмежень. 

Проте наука не підтверджує залежність гіперактивності від цукру. А міф про неї тримається на помилкових дослідженнях, проведених ще в 70-80 роки минулого століття дитячим дієтологом Бенджаміном Файнгольдом, повідомляє ScienceAlert.

Харчування з обмеженням цукру мало кого "гальмує"

Сувора дієта Фейнгольда, що виключає як оброблені продукти з підсолоджувачами, так і корисні фрукти і овочі, довго вважалася ефективним методом лікування дуже поширеного зараз синдрому дефіциту уваги та гіперактивності – СДВГ. Але ось яка заковика - сучасні дослідження показали, що його методи були помилковими і бездоказовими, а суворі обмеження в їжі “призупиняли” лише менше 2% гіперактивних дітей, а не 75%, як це завжди вважалося.

Досліджень, які шукали зв'язок між цукром та гіперактивністю, в останні роки проводилося дуже багато, але жодне з них його не встановило. До того ж, це стосувалося і тих дітей, які вже мали СДВГ, коли проблеми з неуважністю чи підвищеною активністю негативно впливали на навчання та соціальні контакти. Хоча, звісно, ​​невелика частина дошкільнят чутливі до різноманітних ароматизаторів, барвників, підсолоджувачів та інших шкідливих інгредієнтів, що містяться в солодощах. Але вчені пов'язують це з меншим розміром тіла і мозком, що розвивається.

Солодке як нагорода

Що ж до безпосередньо цукру, дітям надає неймовірної енергії не він, а дофамін - нейромедіатор, званий гормоном задоволення. Мозок виробляє його, як тільки трапляється якась винагорода, а чи є краща нагорода для дитини, ніж несподіване солодке частування? При цьому викид дофаміну завжди провокує та активізує рух - це дуже наочно показує прийом амфетаміну чи інших психостимулюючих препаратів. Ось і виходить ланцюжок "солодощі-викид дофаміну-гіперактивність". 

До речі, при СДВГ функція дофамінових рецепторів у мозку знижується, і деякі методи лікування цього синдрому включають прийом психостимуляторів. Вони переналаштовують функції мозку, допомагаючи контролювати свою поведінку та зосереджуватись.

Але батьки вірять, що винен цукор та чекають, що його обмеження змінить поведінку дітей. Це не так, але зменшення споживання солодкого дітьми - це в будь-якому випадку добре, оскільки на фізичне та психічне здоров'я він все ж таки впливає.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.