Чи можуть старі експрес-тести на COVID-19 виявляти новий штам Дженні

Щоб не розлучатися з людством, вірус COVID-19 постійно підкидає йому сюрпризи у вигляді нових варіантів. Свіжим прикладом є субваріант штаму "Омікрон" - JN.1 або "Дженні", і це мутація варіанта BA.2.86, відомого як Pyrola. Ще швидше поширюється, ще більш стійкий до антитіл - добре, що хоча б перебіг хвороби не ускладнився порівняно з іншими варіантами.

Але виходить, що вірус розвивається, а ми користуємося тими ж експрес-тестами, які виявляли “Альфу” чи “Дельту”? І чи здатні вони виявити “Дженні” і варіанти, які з'являться після неї? Все залежить від того, в якій частині вірусу веде пошук тест, повідомляє IFlScience.

Шукає "стабільний" білок

Йдеться про експрес-тести на латеральний потік (LFT) на вірус – це швидкі та прості у використанні тести, які можна проводити в домашніх умовах або в медичних закладах. В Україні вони були схвалені МОЗ у березні 2020 року, використовуються для виявлення вірусу в організмі людини протягом перших 7 днів з моменту зараження. Застосовувалися протягом пандемії COVID-19 для швидкого виявлення вірусу у людей із симптомами коронавірусу, а також для проведення тестування на масових заходах. І зараз доступні в аптеках, медичних закладах та онлайн.

Переважна більшість таких тестів шукають не білок-шип, в якому і відбуваються мутації, а інший тип структурного білка, який називається нуклеокапсидом або N-білком. Особливість їх у тому, що вони не мутують так сильно, як білок-шип, відповідно, тести можуть їх виявити. Інакше кажучи, експрес-тести ловлять те, що залишається незмінним і тому є ефективними і для виявлення нових варіантів вірусу.

Розуміючи підступну здатність вірусу набувати нових і нових форм, вчені не виключають можливості появи таких мутацій, які зроблять тести непрацездатними, але поки цього не сталося.

І тести можуть схибити

Самі тести теж не є бездоганними. По-перше, існує низка обмежень: вони є лише допоміжним діагностичним методом, не здатні виявити вірус на пізніх стадіях захворювання, можуть давати хибнопозитивний або хибнонегативний результат.

По-друге, відсутність практики при тестуванні теж має значення, тож один і той самий тест, зроблений лікарем і пацієнтом вдома, може дати різні результати.

По-третє, тести можуть не спрацювати, якщо тестування було зроблено до того, як вірус розмножився.

"Якщо ви подивіться на кінетику вірусу, в середньому зазвичай потрібно три, чотири або п'ять днів, щоб вірус перейшов від дуже низького рівня до досить високого, аби його можна було виявити будь-яким тестом", - пояснив імунолог та епідеміолог доктор Майкл Міна.

Тому існує рекомендація Центру з контролю та профілактики захворювань США робити тест одразу за наявності симптомів. А якщо їх немає, але ви знаєте, що зазнали впливу COVID-19, тестуватися потрібно не раніше, як мине п'ять днів. Якщо цей тест виявиться негативним, в обох випадках рекомендується протестуватись ще раз через 48 годин або пройти ПЛР-тест.

І, звичайно, ніякий експрес-тест не відповість на запитання, який варіант вірусу атакував - “Дженні”, Pyrola чи щось ще. Розшифрувати вірус на вивчення його мутацій неспроможні й у звичайних лабораторіях. Це робиться лише у Національній референс-лабораторії Центру громадського здоров'я МОЗ.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналіІнформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.