Суперкомп'ютер передбачив, як ми всі помремо: ні, не через ядерну війну

Історія нашої планети налічує понад 4,5 мільярди років, за цей час зовнішній вигляд її поверхні змінювався не один раз. Те, що почалося як куля розплавленої, вируючої магми, зрештою охололо і утворило кілька невеликих тектонічних плит. А через кілька мільярдів років або близько того планета була вкрита різними утвореннями суперконтинентів і кишіла життям.

Але з космологічного погляду Земля ще молода. Ми пройшли трохи більше третини його ймовірного терміну служби, і попереду ще багато змін, пише IFLScience. Але, схоже, ми навряд їх переживемо. Відповідно до опублікованого минулого року дослідження, в якому суперкомп'ютери моделювали клімат на найближчі 250 мільйонів років, у світі майбутнього знову домінуватиме один суперконтинент - і він буде практично непридатний для життя для жодного ссавця.

"Перспективи на віддалене майбутнє здаються дуже похмурими", - підтвердив у своїй заяві Олександр Фарнсворт, старший науковий співробітник Інституту навколишнього середовища Кебота при Брістольському університеті та провідний автор дослідження. "Рівень вуглекислого газу може перевищити нинішній рівень вдвічі. Оскільки Сонце, як очікується, випромінюватиме приблизно на 2,5 відсотка більше радіації, а суперконтинент буде розташований в основному в спекотних і вологих тропіках, більша частина планети може зіткнутися з температурою від 40 до 70°C".

Як розповів Фарнсворт, новий суперконтинент, відомий як Пангея Ультіма (на честь стародавнього суперконтиненту Пангея), завдасть "потрійного удару": світ не тільки справлятиметься з приблизно на 50 відсотків більшою кількістю CO2 в атмосфері, ніж нинішні рівні, а ще Сонце буде гарячіше, ніж зараз (це відбувається з усіма зірками в міру їхнього старіння через взаємодію між гравітацією і термоядерним синтезом, що відбувається всередині ядра). Та і сам розмір суперконтиненту зробив би це можливим. Це пов'язано з ефектом континентальності - тим фактом, що прибережні райони прохолодніші та вологіші, ніж внутрішні райони, і причиною того, чому літні та зимові температури набагато екстремальніші.

"Результатом є здебільшого вороже середовище, позбавлене джерел їжі та води для ссавців", - додав Фарнсворт. "Повсюдні температури від 40 до 50°C і навіть вищі щоденні екстремальні температури у поєднанні з високим рівнем вологості зрештою вирішать нашу долю. Люди, як і багато інших видів, помруть через свою нездатність виділяти це тепло через піт, охолоджуючи свої тіла".

Саме цікаве те, що це свого роду найкращий сценарій.

"Ми думаємо, що вміст CO2 може зрости приблизно з 400 частин на мільйон (ppm) сьогодні до більш ніж 600 частин на мільйон через багато мільйонів років у майбутньому", - пояснив Бенджамін Міллс, професор еволюції системи Землі в Університеті Лідса. "Звичайно, це передбачає, що люди припинять спалювати викопне паливо, інакше ми побачимо ці цифри набагато раніше".

В підсумку, хоча дослідження малює зловісну картину Землі через багато мільйонів років, автори застерігають нас, щоб ми не забули про проблеми, які не за горами.

"Життєво важливо не забувати про нинішню кліматичну кризу, яка є результатом антропогенних викидів парникових газів", - попередила Юніс Ло, науковий співробітник у галузі зміни клімату та охорони здоров'я в Брістольському університеті та співавтор дослідження. "Ми вже переживаємо сильну спеку, яка шкідлива для здоров'я людини. Ось чому так важливо якнайшвидше досягти нульових викидів".