Самураї помирали зовсім не так, як усі думали: розшифровано стародавні японські тексти
Чотири нещодавно перекладені тексти проливають світло на те, як самураї здійснювали ритуал смерті
Вчені переклали англійсько мовою старовинні японські тексти так званих таємних вчень самураїв. Це розкрило традицію ритуального обезголовлення воїнів, які провинились. Науковці розфишрували чотири таких тексти. В них йдеться про ритуальну смерть Сеппуку, пише LiveScience. Під час цього страшного обряду один самурай зазвичай відрубував голову іншому. В той час як самураїв часто зображають як воїнів, здатних завдати собі ж ножа в живіт, насправді це рідко траплялося в період Едо (1603 – 1868 роки).
Цікаво, що автор перекладу має сан-дан – чорний пояс третього ступеня з кобудо та переклав багато японських текстів про бойові мистецтва. У вступі він зазначає, що слово "кайсяку" або "другий" означає особу, якій доручено допомагати в церемонії та часто виконувати обезголовлення. Всі чотири тексти були написані, щоб давати вказівки кайсяку.
Документ містить таємні вчення, які традиційно викладаються тільки усно, однак вони були записані, щоб ці уроки не були забуті, й самураї могли бути підготовленими. Про це написав самурай Мізусіма Юкінарі, який жив між 1607 і 1697 роками, коли сьоґун фактично правив Японією. Хоча імператор формально був правителем Японії, сьогун утримував фактичний політичний контроль над країною.
Довідка. Сьоґун – найвища військова посада у домодерній Японії. Голова самурайського уряду. У чому різниця сеппуку від харакірі? Це одне й те саме. Просто "харакірі" - це розмовний, а "сеппуку" - письмовий термін.
Що в цих текстах
Тексти описували церемонію, показуючи, як вона змінювалася в залежності від рангу самурая і в яких злочинах вони вважалися винними. У текстах зазначається, що було життєво важливо, щоб ті, хто виконує обезголовлення, робили це правильно, зазначаючи, що одна помилка може спричинити велику ганьбу.
"Важливо подивитись спочатку в очі, а потім на ноги людини, яка збирається померти... Якщо ви не зробите цього через особистий зв'язок із засудженим, це буде доказом того, що ви втратили бойову виправу, і накличете на себе вічну ганьбу", – йдеться в одному з текстів "Таємних традицій Сеппуку", написаному в 1840 році самураєм на ім'я Кудо Юкіхіро.
Незважаючи на те, що церемонія надзвичайно різноманітна, багато її версій передбачали подачу засудженому рисового вина – саке – перед тим, як на тарілці принесуть ніж. Хоча засуджені могли встромити в себе ножа, зазвичай вони цього не робили. Натомість голову відтинав кайсяку. Період, коли були написані два тексти, був періодом відносного миру в Японії, і самураї не завжди були такими вправними у володінні кинджалами, як у попередні часи.
До цього, коли самураї розрізали собі шлунок під час Сеппуку, вони робили це складним способом, вирізаючи у власному животі хрест, перш ніж вийняти ніж і покласти його собі на праве коліно. Низький рівень майстерності самураїв у період Едо ускладнював виконання цієї процедури. Тож, церемонія надзвичайно різнилася залежно від того, кого страчували, і періоду часу, коли вона відбувалася.
Статус мав значення
Ранг людини часто диктував спосіб проведення церемонії. Якби серед засуджених були лорди та високопоставлені самураї, з ними було б надано найвищий рівень поводження. Самурай, який вирішив покінчити з собою після смерті свого володаря, також отримуватиме найвищий рівень поводження. Людям на найвищому рівні було надано певний розсуд щодо того, як вони хочуть проводити церемонію, а ті, хто проводив її, часто були найвищого рангу та носили нове камісімо – офіційне вбрання самураїв.
До обезголовлених голов самураїв високого рангу, ймовірно, також ставилися краще після смерті, ніж до голов воїнів нижчого рівня. У тексті Юкіхіро описує, як для страт високого рівня волосся обезголовленої голови після відрубання ароматизували та загортали в білу тканину й поміщали в коробку.
Ті самураї, які мали низький ранг і вважалися такими, що вчинили найтяжчі злочини, отримували йондан – засуджених зв'язували й відрубували їм голови, а потім кидали в яму. Історики дійшли висновку, що не всі статусні самураї також отримували можливість померти "гідно", з різних причин. Ймовірно, не всі вони мали нагоду організувати впорядковану церемонію з випиванням саке чи парфумуванням волосся після смерті.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
- Моряки з'їли капітана: відкрилася жахлива доля зниклої наукової експедиції
- Японський боксер півстоліття просидів у камері смертників за іншого хлопця
- Людей поховали в сирі, який мало де їдять, окрім Росії
- Ви не будете жити довго: вченого принижували Шнобелівською премією, а він зробив найкраще викриття року
- Включаючи алкоголь: чотири продукти, які можуть прочистити мізки
