На стародавніх Олімпійських іграх ніколи не було плавання: з еротичної причини
Який сенс дивитися на плавців, якщо під водою нічого не видно
На Стародавніх Олімпійських іграх плавання не було, бо змагатися на Олімпіаді могли лише люди з найпрекраснішим тілом, і його мало бути видно. В історії перших же Олімпійських ігор плавання не було подією, попри те, що більшість греків вміли плавати та навіть пишалися своєю водною компетентністю. Популярною образою того періоду було казати, що хтось не вміє ні читати, ні плавати, вказуючи на те, що вправність у воді вважалася поважною ознакою. Так той факт, що цей вид спорту ніколи не був включений в Ігри, спантеличило істориків, йдеться в матеріалі IFLScience.
Стародавні Олімпійські ігри проводилися між VIII та IV століттями до нашої ери й включали такі змагання, як боротьба, бокс і п’ятиборство. Прагнучи розв’язати головоломку, деякі вчені висунули гіпотезу, що плавання було виключено, оскільки воно не розглядалося як військова діяльність, і що всі олімпійські види спорту мали включати дисципліни, корисні на полі бою. Проте відомий історик Геродот описав, як грецькі солдати змогли втекти від різанини під час перських війн, запливши в безпечне місце. Тоді як інші звіти свідчать, що плавці використовувалися під час Пелопоннеської війни.
Тобто, плавання спасало життя під час війни та допомагало досягати поставлених військових цілей. А отже, причина не в цьому. Крім того, такі дисципліни, як стрибки у висоту та метання диска, пов'язані з навичками воїнів, також не були включені до Ігор. А отже, версія, що плавуни не брали участі в Олімпіаді, бо плавання - справа не військова, не працює.
Вірогідніше за все, на Стародавніх Олімпійських іграх не проводилися змагання з плавання - через небезпеку того, що такі змагання могли виграти рибалки, ловці устриць або інші чоловіки, які заробляли на життя плаванням. Натомість до Ігор допускалися тільки аристократи, гарно виховані й освічені, такі мали "арете" - сукупність чеснот.
"Це означало, що вони повинні були походити з сімей, які були здатні мати арете, а в Афінах це означало аристократичний клас", - пишуть історики.
А рибалки та інші, хто займався плаванням, належали до робітничого класу, відомого як банаусої. Таким чином, за визначенням, їм не вистачало арете, щоб вважатися спортсменами, і будь-яка подія, у якій вони могли б відзначитися, не могла вважатися олімпійським видом спорту. Арістотель писав, що жоден справжній спортсмен-аристократ не міг отримувати економічний зиск від своєї діяльності у спорті.
"Було б немислимо пов’язувати спортивні змагання з діяльністю, яка здійснювалася заради грошей, або з діяльністю, якою займався хтось, кому потрібно було працювати, щоб заробляти на життя", - свідчать історики.
Крім того, спортивні змагання мали сильний еротичний компонент для стародавніх греків, і це не викликає сумнівів. Спортсмени виступали оголеними, змащеними оліями, виблискуючи на сонці. Всі вони мали бути красивими чоловіками з привабливими рисами, за якими їх також оцінювали.
Заходи з плавання не допускали б такого елементу змагання, оскільки все, що відбувається у воді, суттєво закрито для глядачів, власне, самою водою. Плавців просто не було б видно. Греки культивували спортивну й еротичну красу, а люди, які її несли, вважалися й по факту були окремою кастою, що жила не зі спортивних гонорарів.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.
