Різний підхід у чоловіків та жінок впливає на стан здоров'я їхніх клієнтів
Неспішна боротьба за ґендерну рівність та її химерні форми іноді пожвавлюється відкриттями, які доводять велику ефективність жінок у тій чи іншій сфері. Група американських і японських вчених після проведення великого дослідження дійшла висновку, що пацієнти жінок-лікарів рідше вмирають та повторно потрапляють до лікарні після лікування, ніж пацієнти чоловіків-лікарів, повідомляє ScienceAlert. Як то кажуть, нічого особистого, просто аналіз неупередженої статистики.
Дослідники проаналізували дані з відкритих медичних джерел про пацієнтів, які були госпіталізовані у проміжку 2016-2019 років. Усі вони були старші 65 років, жінок у цій вибірці було 458 108, чоловіків – 318 819, третина пацієнтів обох статей спостерігалися у лікарів-жінок. Вчені зіставили показники смертності впродовж місяця з госпіталізації та повторної госпіталізації впродовж 30 днів із моменту виписки. І в тому, і в іншому випадку пацієнти жінок-лікарів показали найкращі результати. При цьому у випадку з пацієнтками-жінками ця різниця була ще помітнішою.
Дослідження не ставило за мету з'ясувати причини такої нерівності, але ще раз підтвердило припущення вчених, що у жінок-лікарів пацієнти чомусь одужують швидше та ефективніше.
«Наші результати показують, що лікарі-жінки та чоловіки практикують медицину по-різному, і ці відмінності істотно впливають на стан здоров'я пацієнтів, - заявив керівник дослідження Юсуке Цугава, вчений з політики охорони здоров'я з Каліфорнійського університету. - Важливо, що жінки-лікарі надають високоякісну допомогу, і тому наявність більшої кількості жінок-лікарів приносить користь пацієнтам із суспільної точки зору».
Звичайно, це може звучати прикро і виглядати так, ніби чоловіки-лікарі роблять свою справу погано. Але цілком точно, що стать тут ні до чого - ефективність лікарів залежить не від неї, а швидше від професіоналізму, досвіду та емпатії. І ось із останнім пунктом якраз і проблема. У взаємодії з пацієнтами жінки-лікарі часто виявляють велику емпатію та комунікабельність. І справа не в тому, що це приємно хворому, а в тому, що він краще розуміє, сприймає та прислухається до рекомендацій щодо лікування. Не можна говорити, що чоловіки-лікарі геть позбавлені цих прекрасних якостей, але у жінок вони можуть виявлятися яскравіше.
Немаловажним є і фактор довіри між пацієнтками та жінками-лікарями, коли не виникає того збентеження та дискомфорту, який можливий на прийомі у лікаря-чоловіка.
І тут просто: що сильніше “відкривається” пацієнт, то більше інформації отримує лікар, і тим простіше йому поставити діагноз і розібратися в проблемі.
Крім того, попередні дослідження показали, що, наприклад, у випадку з інсультами лікарі-чоловіки недооцінювали його ризик у пацієнток та переоцінювали у пацієнтів. Або що жінки-лікарі приділяють більше уваги профілактиці діабету та серцево-судинних хвороб, ніж медики-чоловіки. І навіть те, що пацієнтки не почуваються на рівних, коли в лікарському кріслі сидить чоловік, зате відчувають деяку упередженість до їхніх скарг.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.