Ви б ніколи не цілувалися, знаючи для чого це насправді потрібно
Кілька теорій про поцілунки зазнали краху, але з'явилася нова
Люди цілують один одного, мавпи бонобо і шимпанзе, цілують один одного. То звідки взялася ця розповсюджена звичка, Інформатор розбирався. За словами приматолога та еволюційного психолога Адріано Ламейри, походження поцілунку є доволі брутальним, повідомляє ScienceAlert.
Виявляється, ми навчилися цілуватися – у мавп. Спершу примати так висмоктували одне в одного паразитів. Вони хапалися губами за шкіру свого партнера чи дитинчати й ніби цілували, щоб дістати паразита. Гігієнічна значимість догляду зменшилася в ході еволюції людини через втрату хутра, але присмак губ, що називається, залишився.
Існують записи про поцілунки серед людей тисячоліття тому. Безумовно, вони витримали випробування як часом, так і мінливими примхами моди. Це викликає цікаві запитання про те, чому.
Why do humans kiss?😗
— Adriano R. Lameira (@lameira_adriano) October 17, 2024
Capuchin monkeys stick their fingers in their friends eyes and nostrils to show affection. Why have humans evolved to do so by protruding their lips with a slight suction movement when touching others body?
In this new piece I show a human kiss is...🧵1/4 pic.twitter.com/cOe6gXVdIb
Дивні теорії виникнення поцілунку
В минулому припускали еволюційне походження поцілунків. Одне з популярних пояснень полягає в тому, що це пов’язано з годуванням немовлят шляхом попереднього пережовування їжі. Проте поцілунок передбачає стягування губ назовні з певним ступенем всмоктування. Годування ж дитини попередньо пережованою їжею вимагає виштовхнути їжу в рот дитини, що робить цю ідею трохи менш переконливою.
Інша гіпотеза припускає, що поцілунки виникли внаслідок обнюхування іншої людини як засіб соціального огляду, але з цієї теорії незрозуміло, до чого тут рот.
Доглядали-доглядали та почали цілуватись
А отут думка про те, що поцілунки слугували стародавнім виявом турботи, схожа на правду.
"Грумінг полягав в перебиранні шерсті інших тварин для видалення паразитів, мертвої шкіри та сміття. Це допомагало підтримувати альянси, ієрархії й групову згуртованість завдяки соціальному контакту. Так мавпи, а пізніше і люди почувалися в більшій безпеці поруч одне з одним", – каже вчений.
Порівняно з іншими приматами, люди витрачають на 89% менше часу на догляд один за одним. Це має сенс: у нас немає хутра, і ми маємо інші засоби для купання та чищення, які не потребують другого учасника.
Проте люди могли зберегти деякі рудиментарні залишки ритуалу, переконані науковці. Звідси поцілунок із рота в рот міг розвинутися цілком природно, як продовження первісного поцілунку. Дійсно огидно, але звучить правдоподібно, погодьтеся!
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
- На митниці переполох через величезних щурів у червоних жилетах - фото
- Сумна історія: орангутанг терпляче чекає на туристів, щоб із ними сфотографуватися
- Розчленований жук, затишна мавпочка і рожевий дельфін: найкращі знімки дикої природи - фото
- Поранений орангутан став лікарем і врятувався: такого ще не бачили
