Українські традиції Масляної: турки їли вареники, а жінки йшли в шинок

Масляна або Масниця – стародавнє слов’янське свято, яке триває цілий тиждень. Дата Масляної щороку змінюється, оскільки залежить від церковного календаря і дня святкування Великодня. У 2024 році в Україні Масляна розпочнеться 11 березня і триватиме до 17 березня. В понеділок, 18 березня розпочнеться Великий піст, і закінчиться на Великдень - у неділю, 5 травня.

Традиції Масниці за днями тижня

Кожен день Масляної має свою назву. Відповідно, за ним закріплені певні звичаї та традиції.

Понеділок: Зустріч

У перший день Масниці в українців здавна було прийнято ходити в гості до сусідів та рідних. Також наші пращури пекли млинці - головний кулінарний артибут свята, та прикрашали оселю опудалом з соломи.

Вівторок: Загравання

На другий день незаміжні дівчата влаштовувати оглядини. Зазвичай вони вирушали на вечорниці зі знайомими хлопцями. А ще - каталися з гірки на санях, якщо сніг все ще був на подвір'ї. Цікаво, що до таких зимових забав вдавалася не тільки молодь. Вважалося, що якщо не з'їхати на санях з гірки, то можна "образити" Масляну.

Середа: Ласунка

Третій день Масляноїі відомий "тещиними млинцями": теща запрошувала зятя та інших гостей на млинці.

Четвер: Широкий розгуляй

Вважалося, що у четвер Масляна набирає свою силу. Цього дня, крім куштування млинців, влаштовували веселі гуляння. Про їхні традиції ми розповімо трошки нижче. 

П’ятниця: Тещині вечори

Тепер вже зять увечері мусить пригощати тещу - й теж млинцями! Вважається, що після цього у тещі із зятем налагодяться стосунки, буде мир і взаєморозуміння.

Субота: Проводи-посиденьки

Дружина цим вечором має покликати до себе сестру чоловіка, пригостити її млинцями і подарувати цінний подарунок. Якщо такої родички в сім'ї немає, кличуть інших родичів і проводжають Масницю - до наступного року. 

Неділя: Прощений день, або Прощена неділя

Це завершальний день Масниці, а назва цього дня говорить сама за себе. У неділю прийнято просити один в одного прощення і таким чином очищатись перед Великим постом.

Кулінарні традиції Масниці 

Масниця - це "українське свято на честь весняного пробудження природи, одне з праслов'янських свят, яке сягає доби Трипільської культури". Його в народі ще називали Колодій, Колодка, Сирна неділя. За давніми традиціями на Масницю варили вареники. На козацьких землях це була головна ритуальна страва. Недарма ж козаки жартували, що на Масницю й турки вареники їдять.

На Масницю здавна було прийнято частуватись здебільшого молочними продуктами - млинцями на молоці, сирами, вершками тощо. Улюбленою обрядовою стравою масляної в Україні були вареники з сиром, які вживали з маслом чи сметаною, в деяких регіонах виготовляли також гречані млинці, приправлені смальцем. М'ясо ж у цей час уже виключалося з раціону, оскільки зберігати його по теплу ставало все складніше. 

Інші традиції  свята

Масляний тиждень – час забав, розваг, гостин. Українці весело та ситно зустрічали й проводили цей період - з перетягуванням канату та даруванням мотанок. Як ми вже розповідали, було прийнято, щоб зять їхав у гості до тещі та навпаки, молоді подружні пари навіщали батьків та інших родичів. Загалом же серед українців масляна вважалася жіночим святом. Протягом святкового тижня заміжні жінки збиралися гуртом та відвідували шинок. 

Неодруженим хлопцям, а іноді й дівчатам, що засиділися у дівках, в'язали колодку. Найчастіше це робили заміжні жінки у перший день Масляної. Колодка – це шматок полотна, прикрашений сухими квітами чи травами. Ті мали відкуплятися горілкою чи грошима, виконувати жартівливі бажання, наприклад, їх прохали закричати півнем чи затанцювати. Колодку в'язали також батькам неодружених парубків та дівчат. Гроші, зібрані як викуп, відразу гуртом "пропивали".

На Харківщині на Масницю "водили козла". Рядили молодого хлопця, прив'язували йому солом'яного хвоста та роги. Чоловік "водив козла", а жінки рушали поруч з паляницями, варениками й вигукували: "Ой скочив козел". Господарі пригощали "козла", заводили його у двір, у хату, щоб багатство прибувало. 

Звичайною масничною забавою були "кулачки", коли хлопці та чоловіки мірялися силою, за чим обов'язково спостерігали жінки. Сходилися битися вулиця на вулицю, село на село. Ці змагання скоріше носили жартівливий характер.

Палили опудало зими чи ворогів

А ще на Масницю спалювали опудало зими! Масниця не була святом вертепного типу, тож ніякого специфічного вбрання чи костюмів не було, так само як і масок, але були образи.

"Робили опудало, що символізувало зиму, так звану Морену. Це спалювання знаменувало смерть зими й одночасно надію на нове життя, що несла весна", – пояснив історик Сергій Білівненко.

Сьогодні українці спалюють опудало у вигляді ворога. Мовляв, буде тобі враже так, як відьма скаже. А з енергетикою цілого народу - не посперечаєшся. 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.