Українські правила свята Івана Купала: як загадувати бажання, щоб вони збулися

Щоліта українці відзначають стародавнє, дохристиянське свято - Івана Купала. Цьогоріч ми святкуємо Купала з вечора неділі, 23 червня, на понеділок, 24 червня. Варто сказати, що саме ця назва - більш нова. Ім'я Івана Хрестителя включили в назву свята вже після Хрещення Русі. Раніше ж свято називали просто Купалья, Купалля або Сонцекрес (тільки в деяких регіонах України). Це свято багате традиціями, які віками залишаються автентичними.

Сьогодні, в цифрову епоху, обряди цього свята мало чим відрізняються від язичницьких, властивих старослов'янському періоду, коли воно, власне, і виникло. Напевно, все тому, що в основі цих обрядів лежить потяг людини до природи, до її потаємного. Людина здавна придумувала ритуали, аби задобрити природу й домогтися її опіки. Бо навіть зараз ми багато в чому залежні від стихій. І стрімка зміна клімату це якнайкраще доводить.

Довідка. Як ми вже зазначили, це свято прив'язане до святкування важливої церковної події – Різдва Івана Хрестителя, яке колись припадало на 7 липня, а тепер припадає на 24 червня. Саме тому ми нині святкуємо Івана Купала в ніч проти 24 червня.

Українські традиції святкування

На Поділлі й Волині дівчата здавна і донині роблять "Купало" з гілки верби. Для цього вони беруть вербу, квітчають її квітами й вінками, а потім водять довкола неї хороводи. Серед інших українських обрядів цього свята - народні гуляння, а ще українці на Купала люблять палити вогнища і стрибати через них, пускати вінки на воду, збирати трави, обливатися "джерелицею", тобто джерельною водою. Взагалі квінтесенцією свята є вечірнє й нічне очищення за допомогою вогню й води - давня форма магічних дій. 

Одна з головних традицій свята – стрибки через вогнище. Солом’яне опудало, одягнене в жіночу сорочку, ставлять під дерево. Дівчата вбирають голову того опудала стрічками, а на шию чіпляють намисто – це і є "Купало". Буває й так, що ставлять опудало з дерев’яними руками, на які чіпляють плетені вінки. Такого "Купала" обкладають купою соломи з кропивою і запалюють. Робити це кращі на світанку, коли ніч завершується. За повір'ями, саме в цей час одним махом можна спалити всю нічну нечисть. Коли вогонь розгориться, хлопці й дівчата беруться за руки й перестрибують через вогонь!

Магічна дія купальних ритуалів

Якщо всім разом загадати щось хороше і пірнути в річку - воно неодмінно збудеться. Негативні емоції слід спалювати над вогнищем. Загадайте в думках бажання про перемогу України у війні проти російських загарбників - і купайтеся на здоров'я. Вогонь має силу очищення, вода ж кодує всі бажання сотень тисяч українців і силами природи допоможе нам перемогти ворога. Принаймні в це вірили наші пращури й змогли зберегти українську націю сильною й непохитною!

Купальські міфи

Один з таких – про пошук "цвіту папороті". А хто знайде його – той буде захищений від всякого зла і матиме щасливу долю. Здебільшого шукали квітку папороті молоді жінки, вночі у лісі. Збиралися разом і йшли до лісу зі свічками, а пізніше - ліхтарями, аби зібрати нічну вологу й побачити, як квітне папороть. вважалося, що саме в цю ніч, лише раз на рік, це трапляється. Зустріти такий цвіт – також означало б щасливий, сповнений поваги та кохання шлюб.

А ще на Івана Купала обов'язково рвали цілющі трави та лікувальні квіти. Щоб захистити свою оселю від нечисті та злої сили, перед будинком викладали гілочки чи кілочки з осики, а на підвіконні клали головку часнику.

Народні прикмети на Івана Купала

• Якщо на Купала побачили змію – бути біді.
• Якщо на Купала вранці багато роси – до гарного врожаю.
• Якщо на Купала зоряне небо – до гідного врожаю.
• Якщо на Купала йде дощ – літо буде посушливим і спекотним.

Стережіться русалок: що не можна робити на Купала

• Наші предки вірили, що у ніч проти Купала не можна спати, адже нечисть виповзає зі своїх кутків і може прийти уві сні.
• Вагітним жінкам і дітям не дозволяли купатися у водоймах, адже русалки могли забрати їхнє життя.
• Хлопцям також варто було бути обережними. Якщо з води виходила красива дівчина, вона могла виявитися русалкою й залоскотати парубка на смерть.

Історія свята: язичницьке коріння 

Купала - це традиційне, дохристиянське старослов'янське свято, що вже після запровадження християнства відзначалося перед Різдвом Івана Предтечі. Воно прив'язане до сонцестояння, коли сонце перебуває в найвищій точці на небі, і, відповідно, найдовшого дня і найкоротшої ночі в році. Це одне з чотирьох головних свят сонячного календаря.

Деякі історики вбачають його корені в обрядах культури шнурової кераміки – близько 2300-1700 років до нашої ери, коли юнацькі ватаги здійснювали жартівливі викрадення дівчат. Подальша купальська оргія слугувала формою укладення шлюбів. Свято сонцевороту позначало початок сезону, коли укладалися шлюби. Додаткове хліборобське значення, прив'язане до сонцевороту, нашарувалося пізніше, адже після Купала починалися жнива.

Перші писемні згадки про свято Купала в Україні є у Волинському літописі від 1262 року, де мовиться про події "напередодні Івана дня на самі купалья".

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• Розсипте гроші перед дзеркалом: як привернути багатство - ритуали та молитва від Ванги
• Жертв обирали не навмання: кровожерливий ритуал майя став більш зрозумілим
• Чому в Україні немає великоднього кролика: звідки взялися ці традиції та символи
• Українські традиції Масляної: турки їли вареники, а жінки йшли в шинок
• Песах 2024: дати, традиції та історія