Знайдено відповідь на запитання, чому одні країни багатші, а інші - не вилазять із бідності
Королівська шведська академія наук присудила Нобелівську премію з економічних наук 2024 року трьом вченим, які працюють у США. Переможцями стали Дарон Аджемоглу та Саймон Джонсон з Массачусетського технологічного інституту, а також Джеймс А. Робінсон з Університету Чикаго. Вони працювали над дослідженням того, як формуються інституції та що впливає на їхнє процвітання. Про це йдеться на сайті премії.
Відомо, що суспільства з поганим верховенством права та інститутами, які експлуатують населення, не генерують зростання чи змін на краще. Дослідження лауреатів допомагають зрозуміти – чому.
Коли європейці колонізували значні частини земної кулі, інститути в цих суспільствах змінилися. Іноді це було драматично, але не скрізь однаково. В деяких місцях метою було експлуатувати корінне населення та видобувати ресурси на користь колонізаторів. В інших колонізатори сформували інклюзивні політичні та економічні системи для довгострокової вигоди європейських мігрантів.
Лауреати показали, що одним із пояснень відмінностей у добробуті країн є суспільні інститути, запроваджені під час колонізації. Інклюзивні заклади часто запроваджувалися в країнах, які були бідними під час колонізації, що з часом призвело до загалом процвітаючого населення. Це важлива причина того, чому колишні колонії, які колись були багатими, тепер бідні, і навпаки.
"Коли короткострокову вигоду мають люди при владі, (...) ніхто не довірятиме їхнім обіцянкам щодо майбутніх економічних реформ", – за словами лауреатів, саме тому покращення не відбуваються.
Однак ця нездатність давати надійні обіцянки позитивних змін також може пояснити, чому іноді відбувається демократизація. Коли виникає загроза революції, люди при владі постають перед дилемою. Вони воліли б залишитися при владі і спробувати заспокоїти маси, обіцяючи економічні реформи.
Та населення навряд чи повірить, що вони не повернуться до старої системи, як тільки ситуація врегулюється. Зрештою, єдиним варіантом може бути передача влади та встановлення демократії.
"Зменшення величезної різниці в доходах між країнами є одним із найбільших викликів нашого часу. Лауреати продемонстрували важливість суспільних інституцій для досягнення цієї мети", – каже голова комітету з премії з економічних наук Якоб Свенссон.
Таким чином, країни, які розвинули так звані інклюзивні інституції, з часом стали процвітаючими. Тоді як країни, які розвинули так звані екстрактивні інституції, зазнали постійних низьких темпів економічного зростання.
У своїй книзі 2012 року "Чому нації зазнають краху" Аджемоглу й Робінсон стверджують, що деякі країни багатші за інші через свої політичні та економічні особливості. На думку лауреатів, за даними CNN, соціальні інституції відіграють у цьому не останню роль – на рівні з промисловістю та сільським господарством, якщо не більшу!
Грошову премію в розмірі майже одного мільйона доларів розподілять порівну між лауреатами.
Премія з економіки офіційно відома як Премія Банку Швеції з економічних наук пам’яті Альфреда Нобеля. На відміну від премій з фізики, хімії, медицини, літератури та миру, вона була заснована не шведським промисловцем, а Центральним банком Швеції в 1968 році. Минулого року премію отримала Клаудія Голдін, професор Гарвардського університету, за дослідження жінок на ринку праці.
Королівська шведська академія наук, заснована в 1739 році, є незалежною організацією, головною метою якої є популяризація науки та посилення її впливу в суспільстві. Рішення ж щодо вибору вчених, які отримають Нобелівку, приймаються щорічно до кінця вересня. Оголошення імен лауреатів відбуваються щороку в жовтні, а урочиста церемонія вручення премії проходить у день смерті Альфреда Нобеля, 10 грудня.
Нагадаємо, минулого тижня оголосили лауреатів Нобелівської премії в категоріях медицини, фізики, хімії, літератури та в категорії за мир.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.