У СІЗО загинув російський вчитель із Білгорода, який урятував сотні українців

Читать на русском

Олександр Демиденко був пацифістом, волонтером і, як він сам себе називав, іноземним агентом

Читать на русском
війна волонтер
24 лютого 2022 року Олександр влаштував одиночну акцію протесту в центрі Білгорода.

Олександр Демиденко був пацифістом, волонтером і, як він сам себе називав, іноземним агентом

Українським біженцям, які рятуються від війни, допомагають не тільки у Європі, але іноді й там, звідки прийшла біда - у Росії. І це вражає не тільки тому, що ми давно не віримо в “хороших росіян”, а й унаслідок небезпеки для тих, хто наважується допомогти. І це не просто небезпека, а реальна загроза для життя - путінська держава тих, хто “оступився”, не пробачає, вона нищить їх без судів, розглядів та натяку на здоровий глузд.

61-річний білгородець Олександр Демиденко, який за півтора роки допоміг сотням українських біженців повернутися на батьківщину, помер у СІЗО “з невстановлених причин” після шести місяців катувань, повідомляє The Guardian.

Тисяча врятованих життів

Колишній ракетобудівник, учитель історії та географії з травня 2022 року став допомагати українцям, які втекли з окупованих територій або намагалися повернутися додому після насильницької депортації до Росії. Його будинок у селищі під Білгородом, неподалік кордону, став притулком для жінок, дітей, людей похилого віку, хворих та інвалідів, які хотіли одного – потрапити на підконтрольну Україні територію

Він допомагав із документами, возив на єдиний прикордонний перехід Колотилівка, лаявся з районною владою, вимагаючи поставити на КПП для людей хоча б намет для обігріву. Писав у соцмережах про таксистів, що деруть три шкури за доставку до кордону, та про хабарі за прискорення проходження черги. Він діяв відкрито, нікого не боявся і начебто дуже поспішав, щоб встигнути допомогти якомога більшій кількості людей. Через його будинок пройшло близько тисячі людей, у червні 2023 року, після підриву Каховської греблі там одночасно жили до 30 осіб – Демиденко тоді перебирався у дерев'яну лазню.

Протягом півтора року волонтер допомагав українцям діставатися КПП Колотилівка.
Півтора року волонтер допомагав українцям діставатися КПП Колотилівка.

Його любов до життя була заразливою

Серед тих, кого врятував від “визволителів” Олександр – Олена Примак, яка втекла з рідної Нової Каховки разом із маленькою донькою після року життя в окупації. У червні 2023-го, після страшної подорожі потягами Росією, де потрібно було приховувати своє українське громадянство, після фільтраційного табору вона потрапила до Білгорода. Все, що розуміла: тут є волонтер Олександр, і він може допомогти повернутися в Україну через КПП “Колотилівка”.

“Раптом на вокзалі з'явився чоловік із дуже відкритою посмішкою. Дорогою до кордону він відволікав мене анекдотами про життя та історію міст, повз які ми проїжджали. Це було щось надзвичайне! Ця людина, яку я ніколи раніше не зустрічала, змусила почуватися спокійно. І його любов до життя була заразливою», - цитує Олену The Guardian.

Будинок Олександра Демиденка став притулком для сотень українців.
Дім Олександра Демиденка став притулком для сотень українців.

На кордоні вони попрощалися, жінка залишила свій телефон та на знак подяки за допомогу запросила у гості, коли війна закінчиться. Статися цьому тепер не судилося.

Побої, тортури та невідомі причини смерті

Олександра заарештували у жовтні 2023 року за звинуваченнями, які у своїй безглуздості змагалися один з одним. Спочатку – про розпивання алкоголю у заборонених місцях, потім – про незаконне зберігання зброї. Ще пізніше звинуватили вже у держзраді та передачі українським біженцям якихось “таємних відомостей”.

Катування змусили Олександра зізнатися у всіх звинуваченнях.
Катування змусили Олександра зізнатися у всіх звинуваченнях.

Знущатися почали відразу, за словами дружини, страшні синці по всьому тілу були за три дні після затримання. Як пізніше розповідав син, у телефонній розмові Демиденко говорив уже про тортури з прив'язуванням до батареї та стріляниною під ноги. Упродовж шести місяців, які він провів у СІЗО, під забороною було все – передачі, книги, побачення з рідними.

А 8 квітня сім'ї повідомили, що Олександр із невідомих причин помер ще 5 квітня. Є версія про самогубство, в яку рідні не вірять, йде так зване розслідування, але всі, хто знав Демиденка, розуміють, що його вбила власна держава.

Після його арешту проти волонтерів, чия діяльність у Росії вважається незаконною, посилилися репресії - з погрозами, переслідуваннями та затриманнями. Вимушені піти у глибоке підпілля добровольці намагаються продовжувати роботу, а ризикують, як колись і Олександр, найбільше ті, хто доставляє біженців до російського кордону.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Ми використовуємо файли cookie, щоб забезпечити належну роботу сайту, а вміст та реклама відповідали Вашим інтересам.