Теорія старих друзів: чи підвищить імунітет дітей ігри в багнюці

Усі, хто може поліпшити сформовану демографічну ситуацію в Україні, вже гуляють зі своїми малюками в парках і на дитячих майданчиках. Весна - час для дітей пізнавати навколишній світ, а для мам - безперервно хвилюватися, аби дитина не лізла в бруд, не чіпала руками кішечку, землю, чужу іграшку і не підхопила “якусь заразу”. Погана новина для батьків: у цьому вічному протиборстві правда на боці дітей, тому що ігри на вулиці у багнюці допомагають знизити ризик розвитку алергії та аутоімунних хвороб, повідомляє Live Science.

Діти піддаються впливу мікробів із різних джерел

Цікаво, що про шкоду стерильності навколо дитини та користь її прямого, тактильного знайомства із зовнішнім світом ми чули ще від бабусь та дідусів. Звичайно, кажучи: "Не тримай його під склом, він потім хворітиме на всі хвороби", вони не знали про "теорію старих друзів". Розроблена 20 років тому, вона припускає, що чим більшому розмаїттю мікробів людина піддається у ранньому дитинстві, тим різноманітнішими будуть її мікробіоми і, отже, тим краще її імунна система відрізнятиме друга від ворога. Під «старими друзями» маються на увазі корисні мікроби, які живуть в організмі і не завдають шкоди здоров'ю людини. А мікробіом - це сукупність бактерій в кишківнику, що необхідні для виробництва вітамінів, перетравлення їжі та інших корисних функцій.

У розвитку мікробіома вирішальне значення має перший рік життя дитини. Народжуючись природним шляхом, немовлята отримують бактерії при проходженні через родові шляхи, потім, якщо їх годують грудьми, ще й з материнським молоком. І саме тому діти, що з'явилися на світ у результаті кесаревого розтину або перебували на штучному вигодовуванні, частіше піддаються ризику захворюваності на алергію.

По мірі надходження бактерій та розвитку імунної системи малюка вся величезна армія захисних клітин вчиться виявляти ворога, тобто відрізняти власні клітини організму від чужорідних. Чужаки при цьому можуть бути як нешкідливими, так і хвороботворними – бактеріями та вірусами. Навчившись розпізнавати їх, організм може атакувати ворога, запобігаючи розвитку хвороб.

Багнюка теж має бути “корисною”

Те, що відсутність раннього контакту з мікробами робить людей більш схильними до імунних захворювань, підтверджують численні дослідження. Наприклад, порівняння дітей, які дорослішають на фермі та у міських умовах, продемонструвало меншу можливість розвитку алергії в тих, хто ріс на природі, а не на асфальті. Або вищу схильність до цієї хвороби дітей, які росли в сім'ях, де не було домашніх тварин - у порівнянні з тими, у кого вдома були собаки або коти.

Звичайно, на ризик розвитку алергії, яка сильно зросла за останні 50 років, впливає не лише мікробіом, а й безліч інших факторів, включаючи генетику. Проте, за словами професора педіатрії в медичному центрі Джонса Хопкінса в Балтіморі Роберта Вуда, загалом дітей слід заохочувати виходити на вулицю і грати в багнюці. Щоправда, необхідно враховувати й місце, де ця багнюка “зростає”.

Наприклад, одне з досліджень, проведене у Фінляндії, вивчало можливість зміцнення імунної системи міських дітей травою та ґрунтом, взятими з лісової підстилки. Проведені впродовж місяця спостереження показали, що ті, хто грав у багнюці, мали різноманітнішу колекцію нешкідливих бактерій на шкірі, а також більше імунорегуляторних клітин та сигнальних молекул у крові, ніж ті, хто грав на звичайних міських ігрових майданчиках. Тобто вплив бактерій, отриманих із бруду, може допомогти імунній системі дозріти.

І не важко здогадатися, що багнюка десь у Закарпатті буде набагато “кориснішою”, ніж багнюка, у якій колупатиметься дитина, що живе в промисловому місті, оскільки в ній можуть бути і небезпечні хімічні речовини, і шкідливі домішки, і паразити.

Підписуйтесь на наш  Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.