ТОПТЕМИ:

16:17, 04 листопада

Скандинавські боги Одін і Тор загинули: вчені з'ясували, що Рагнарек уже стався

Fimbulwinter, сувора трирічна зима, яка не бачила літа, прелюдія до Рагнарека, сталася 1 500 років тому

Зима та Рагнарек — Можливо, скандинавська легенда ґрунтується на реальних подіях

Згідно з віруваннями вікінгів, Рагнарек - це кінець світу, коли скандинавські боги гинуть, б'ючись із демонами та гігантами у фінальній битві. Однак вчені почали вдаватися в питання, чи могла ця міфічна подія відбутися насправді. Вони знайшли свідчення кліматичної катастрофи, дослідивши кільця стародавніх дерев.

Перед настанням Рагнарека, як свідчить історія, світ буде охоплений "Fimbulwinter" (Великою Зимою), трирічною катастрофічною зимою, яка не матиме проміжного літа. Під час Фімбулвінтеру сніг дме з усіх боків, температура різко падає, а голод і страждання поширюються по всій землі. Війни виникають серед людей, оскільки вони борються за виживання в цих екстремальних умовах, і незабаром після цього Раґнареку судилося розпочатися, пише IFLScience.

Цю подію часто інтерпретували як символічний оповідний прийом, що підкреслює підйом і падіння людської цивілізації, силу природи та скандинавський цикл руйнування і відродження. Проте деякі вчені вдавалися в питання, чи міг Фімбулвінтер мати еквівалент у реальному світі.

536 рік визнали найгіршим роком в історії людства, оскільки в Північній півкулі сталося виверження одного або декількох вулканів. Це викликало десятирічну зиму, під час якої Земля вкрилася шаром попелу, а сірчані гази заблокували сонце. Спустошення вплинуло на життя людей по всьому світу - у Китаї влітку випадали сніги, а середня температура в Європі впала на 2,5°. По той бік Атлантики, у Перу спостерігалися посухи, а 541 року бубонна чума дісталася Єгипту.

Згідно з новим дослідженням Національного музею Данії, ця вулканічна зима могла бути справді витлумачена як знак кінця світу і могла стати причиною Фімбульвінтеру.

"Багато хто робив припущення з цього приводу, але тепер ми вперше можемо продемонструвати, що, можливо, найбільша кліматична катастрофа в історії людства зачепила Данію - катастрофічно", - сказав Мортен Фішер Мортенсен, старший науковий співробітник музею.

До недавнього часу не було зрозуміло, якою мірою ця кліматична подія вплинула на Данію. Але дослідження методів ведення сільського господарства країни з бронзової доби до епохи вікінгів показало, що цей вплив був колосальним. Вчені вивчили річні кільця 100 дубів, починаючи з VI ст. Вони вказали на нульове чи погане зростання, особливо влітку, між 539 і 541 роками.

"Коли дерева не могли рости, на полях теж нічому було рости. У суспільстві, де всі живуть за рахунок сільського господарства, це має катастрофічні наслідки. Це підтверджується іншими дослідженнями, які ми проводимо. Тут ми бачимо різке зниження виробництва зерна, ми бачимо райони, які просто занедбані людьми, і ліси, які поширюються за межі занедбаних полів", - додав Мортенсен.

Аналіз річних кілець дуба показує, що дерева в Данії погано росли або не росли зовсім влітку між 536 і 542 роками н. е.

На думку вчених, у Норвегії та Швеції могло загинути близько половини населення. Імовірно, що така ж доля спіткала і Данію. Археологічні свідчення також підтверджують ідею про те, що це був суворий час: археологам вдалося знайти великі золоті вироби, включаючи золоті роги, Вінделівський скарб та Брохольмський скарб, які належать до цього періоду. Але золотих виробів, створених раніше, виявлено мало. Вчені вважають, що це вказує на те, що всі вони були принесені в жертву богам зі сподіваннями, що це поверне Сонце.

Водночас аналіз врожаю, вирощеного в наступні роки, показує, що ті, хто пережив суворі зими, були змушені урізноманітнити свої варіанти для кращої продовольчої безпеки. Схоже, вирощування жита було одним із таких досягнень, оскільки воно стало дедалі поширенішим у наступні століття, можливо, тому, що воно менш вимогливе до сонця, ніж інші злаки. Жито фактично стало страховкою від майбутніх труднощів.

"Можна припустити, що житній хліб з'явився в цей період, оскільки історично жито використовували для випічки хліба. Цікаво, чи виникла наша любов до житнього хліба через кліматичну кризу", - сказав Мортенсен.

Звісно, це не є остаточним доказом того, що міфологічний Фімбулвінтер був заснований на цих подіях, але збіг, безумовно, переконливий.

"Такі міфи цілком можуть бути плодом вільної уяви, але вони також можуть містити відгомін істини з далекого минулого. Кілька людей розмірковували над тим, чи відноситься Fimbulwinter до кліматичної катастрофи в шостому столітті, і тепер ми можемо стверджувати, що є великий збіг з тим, що ми можемо продемонструвати науково", - підсумував Мортенсен.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.

Зараз читають на Інформаторі

10:52

Євро слабшає — долар зростає: що буде на валютному ринку до кінця року