Автори табличок вірили, що деякі місячні затемнення є ознаками смерті, руйнування та епідемії
Вчені нарешті розшифрували таблички про місячне затемнення 4000-річної давнини. Таблички з клинописним письмом були додані до колекції Британського музею багато десятиліть тому, й на їхню розшифровку пішло не менше років. Ці таблички знайшли понад 100 років тому на території сучасного Іраку. Вони описують, як деякі місячні затемнення є ознаками смерті, руйнування та епідемії, повідомляє LiveScience.
Клинописні таблички, ймовірно, походять із Сіппара, міста на території сучасного Іраку. На час написання табличок Вавилонська імперія процвітала в деяких частинах регіону. Таблички стали частиною колекції Британського музею між 1892 і 1914 роками, але досі не були повністю перекладені та опубліковані. Чотири глиняні дощечки "являють собою найдавніші зразки передвісників місячного затемнення", пишуть дослідники. Відзначимо, що місячні затемнення відбуваються, коли Місяць потрапляє в тінь Землі.
Автори табличок використовували час ночі, рух тіней, а також дату і тривалість затемнень для передбачення прикмет. Наприклад, одна прикмета говорить, що якщо затемнення стається з центру й ураз стає ясним - помре правитель. Так стародавні віщуни передбачили знищення Еламу, що був територією в Месопотамії з центром на території сучасного Ірану. Інша прикмета говорить, що якщо затемнення починається на півдні, а потім проясняється - станеться падіння царств. На той час пали Субарт й Аккада, що також були регіонами Месопотамії. Ще одна прикмета каже: затемнення ввечері - означає мор.
Цілком можливо, що стародавні астрологи використовували минулий досвід, щоб визначити, які ознаки передвіщали затемнення. Походження деяких ознак могло полягати в реальному досвіді - спостереженні передвістя, за яким слідує катастрофа, вважають сучасні науковці. Однак більшість ознак, ймовірно, були визначені за допомогою теоретичної системи.
У Вавилонії та інших частинах Месопотамії існувала сильна віра в те, що небесні події можуть передрікати майбутнє. Люди вірили, що події в небі - це закодовані знаки, розміщені там богами як попередження про майбутні перспективи тих, хто на землі. Ті, хто радив королям, стежили за нічним небом і зіставляли свої спостереження з академічним корпусом текстів про небесні прикмети.
Якщо передбачення, пов’язане з певною прикметою, було загрозливим, наприклад, "король помре", тоді проводилося розслідування з оракулом - шляхом огляду нутрощів тварин, щоб визначити, чи був король у реальній небезпеці, кажуть історики. Якщо нутрощі тварини вказували на небезпеку, люди вірили, що вони можуть виконати певні ритуали, котрі скасовують погану прикмету, й тим самим протистояти силам зла. Тож навіть якщо прикмети були поганими, люди все одно вважали, що прогнозованого майбутнього можна уникнути.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.