Ця технологія дозволить спілкуватися людям, які не можуть говорити
Крім звичайної мови, що передбачає співрозмовника, здорові люди можуть розмовляти самі із собою ,тобто користуватися зовнішньою мовою, а ще вести внутрішні монологи. І ця здатність до внутрішньої мови в компанії з інтерфейсом “мозок-машина” може допомогти тим, хто не може фізично говорити.
Біоінженери із Каліфорнійського технологічного інституту розробили новий мозковий імплантат, за допомогою якого люди можуть спілкуватися, використовуючи лише свої думки, повідомляє IFlScience.
Революційні методи імплантації вже працюють, замінюючи чи відновлюючи втрачені функції у організмі. Як, наприклад, інтерфейс "мозок-хребет", який відновлює зв'язок між мозком і спинномозковими нервами, що контролюють ходьбу, втрачену через травму. Використання технології інтерфейсу “мозок-комп'ютер”, яка перетворює думку на дію, дозволяє паралізованим пацієнтам ходити, що називається, силою думки.
Допомога у спілкуванні - ще один із варіантів використання цієї технології. Такий імплантат може дати людині голос, коли вона не може говорити через травму головного мозку або неврологічні захворювання на зразок інсульту або хворобу Паркінсона. Ці пристрої нескінченно вдосконалюються, одним із перших ним користувався Стівен Хокінг – тоді це був синтезатор мови, який працював повільно та аналізував не сигнали з мозку, а рухи очей та м'язів.
У пізніших пристроях теж були недоліки, наприклад, труднощі з уловлюванням природного ритму мови або необхідність вимовляти слова вголос, хоча не всі пацієнти можуть це зробити.
Нинішня розробка вчених Каліфорнійського технологічного інституту здатна декодувати внутрішнє мовлення, тобто людині потрібно тільки уявити, що вона вимовляє слово. Система націлена на ту область мозку, яка ще не вивчалася в попередніх дослідженнях мовного інтерфейсу.
Пристрої імплантували в мозок двох чоловіків із паралічем усіх кінцівок, а інтерфейс був навчений на шести існуючих словах – поле бою, ковбой, пітон, ложка, плавання, телефон та двох неіснуючих – «ніфциг», «біндип». Це було зроблено для перевірки, чи може система ефективно працювати для будь-яких слів або тільки для тих, що мають значення.
Учасникам показували кожне слово на екрані або вимовляли вголос, потім просили уявити, що вони вимовляють це слово впродовж півтори секунди. Виявилося, що інтерфейс дозволяє дослідникам у режимі реального часу розшифрувати активність мозку, коли учасники думають над кожним словом. Для одного з пацієнтів точність досягла 79%, для іншого – 23%.
Незважаючи на другий результат, вчені вважають, що це перше досягнення інтерфейсу "мозок-комп'ютер", що працює в реальному часі на основі інформації з ділянки мозку, що раніше не досліджувалася.
Технологію доопрацьовуватимуть, випробовуватимуть на великій групі людей, крім того, вчені хочуть перевірити, чи зможе інтерфейс розрізняти літери та декодувати окремі фонеми.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.