В організмі людини знайдено чотири запобіжники, які змусять вас припинити дурні експерименти з диханням
Є кілька систем, які не дають вам надто довго затримувати дихання. Кожна з них бере все на себе, якщо інша виходить з ладу – і це, погодьтеся, дуже добре, пише LiveScience. Перша – це ваша моторна кора, здатна відчувати, що ви не дихаєте. Отже, це надсилає сигнали до вашого центру дихання, який є основою мозку, мозковою речовиною.
Він контролює м’язи, які допомагають вам дихати, як-от діафрагма, головний м’яз, що відповідає за надування та спускання легенів, і міжреберні м’язи, що допомагають розширювати грудну клітину з кожним вдихом.
Друга область – це мережа, розташована нижче в стовбурі мозку, що діє як генератор дихального ритму організму. Це щось на кшталт пульсу. Тобто, навіть коли ви не дихаєте, цей респіраторний кардіостимулятор все одно цокає, намагаючись змусити вас дихати.
Крім того, групи клітин відстежують рівень кисню та вуглекислого газу в організмі. Є два набори цих клітин: центральні та периферичні хеморецептори. Ці клітини відреагують як на вуглекислий газ, так і на низький рівень кисню, коли ви продовжуєте затримку дихання на тривалий період часу.
Нарешті, в легенях є спеціальні чутливі рецептори. Коли ви затримуєте дихання, вони перестають розтягуватися й вмикаються тривожні дзвіночки. Коли будь-яка з цих систем виявляє, що щось не так, вона посилає сигнали стресу до дихального центру в мозку, який робить усе можливе, щоб відновити процес дихання.
Дослідники відключили деякі з цих систем, щоб побачити, як це впливає на тривалість часу із затримки дихання. Найбільшу роль відіграють хеморецептори. Загалом дихання дуже важливе. Отже, має сенс мати надлишок систем, щоб повідомляти тілу продовжувати дихати.
Завдяки тренуванням дайвери можуть затримувати дихання набагато довше, ніж звичайні люди. Їхній рекорд становить трохи менше 12 хвилин. Фактично, дайвери доводять, що за умови достатнього тренування дійсно можливо затримати дихання, аж поки не втратите свідомість. Вони навчилися пропускати сигнали, які посилають їхні хеморецептори.
У 2021 році хорватський фридайвер Будимір Шобат затамував дихання на 24 хвилини 37 секунд. Так був встановлений рекорд Гіннесса із затримки дихання. Проте не пробуйте його повторити, без підготовки це небезпечно!
Одним з втручань, що має величезний вплив на час затримки дихання у нетренованих людей, є параліч діафрагми, м’яза, який вводить повітря в легені та виводить їх із них. У 1970-х роках вчені ввели анестетик у діафрагмальні нерви, що надсилають сигнали від моторної кори до діафрагми, і виявили, що це вдвічі збільшує час потенційної затримки дихання. Але це все одно не дозволяє затримувати дихання до втрати свідомості, що свідчить про важливість тренувань.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.