Сучасні соціологи зробили висновок на основі давньої філософії
"Лакмусовий папірець" - це сучасний моральний мем, який нібито показує, наскільки людина керується мораллю у своїх буденних вчинках. Виявляється, розглядати як такий можна той факт, чи повертає покупець візок із супермаркету на місце після його використання, чи залишає деінде. Що насправді говорить про людину ця риса, давайте розбиратись.
Почнемо з того, що покинути свій кошик не є незаконним, а повернути - бажаним. Втім, ніхто не покарає вас за те, що ви не повернули кошик. Вважається, що ви все ж повинні повернути візок, тому що це правильно, йдеться в публікації BigThink. Проте, якщо за вами ніхто не спостерігатиме, чи станете ви це робити.
Є два шляхи, якими можна піти. Порівняймо ідеї афінського ерудита Платона з ідеями Еміля Дюркгейма про соціалізацію та педагогічне конструювання особистості. Основне питання полягає в тому, чи має людина якийсь внутрішній моральний компас. І якщо він є, то наскільки він сильний. Як би ви не називали його - совістю, моральним законом, супер-его чи внутрішнім голосом, суть одна: ми всі маємо всередині себе щось, що прагне, щоб ми робили правильні вчинки.
У "Республіці" Платона метафорою була маріонетка та її ниточки. За Платоном, ми всі є "маріонетками богів", а нитки, за які нас тягнуть, - це наші різноманітні імпульси, потреби, бажання та потяги всередині нас. Але не всі нитки однакові.
"Залізні струни" - це наші базові емоції та потяги, такі як задоволення, біль, страх і хіть. "Золота струна" - це наш логісмос, або самовладання. Це блискуча "струна" всередині кожного з нас, яка тягне наші дії до добра. Для Платона хороший громадянин - це той, хто володіє самовладанням. Ці громадяни мають всі ті ж самі внутрішні труднощі та конфлікти, що й усі, але їх веде за собою мораль. Нам усім однаково ліньки повертати візок, але мораль диктує інші дії.
Теорія маріонеток Платона вписується в його ширшу концепцію "доброго суспільства". Платон докладно розповідає про те, як різні частини суспільства повинні виконувати свої різні, унікальні ролі якнайкраще для того, щоб суспільство процвітало. Але незалежно від того, чи ви солдат, священик, купець або монарх, вам потрібна одна і та ж універсальна чеснота: самовладання. Ви мусите жити за принципом "золотої струни".
У своїй "Республіці" Платон багато говорив про важливість освіти. Громадян слід навчати, що таке добро і зло. Варто моделювати і заохочувати чесноти. Ця ідея педагогічного конструювання була ключовою для більшої частини соціології XX століття.
Французький філософ Дюркгейм був одним з перших сучасних мислителів, хто звернув увагу на те, наскільки важливим є етап соціалізації для розвитку дитини. Дитина народжується морально чистою й не знає, що добре, а що погано. Тож, її потрібно спонукати до суспільної версії правильного і неправильного. Школи, навчальні програми та освітні системи повинні перетворити індивіда на моральну істоту. Між тим інші мислителі вказували на підступний ефект такої соціалізації. Мовляв, освіта для однієї людини - це промивання мізків для іншої, і між навчанням та індоктринацією існує тонка грань.
Уявімо собі покупця, який не повертає візок для покупок. Він відкидає візок убік з незворушним виглядом невдячної людини, якій треба кудись бігти. З точки зору Дюркгейма, цим людям просто не прищепили правильних чеснот та не навчили правильним нормам. Їхня "золота струна" була недостатньо відполірована. Про вибір самої особистості, яка вирішує не віддавати належне нормам виховання чи позивам совісті, не йдеться.
Звичайно, основний недолік "лакмусового папірця" під назвою "кошик для покупок" полягає в тому, що одна мікроповедінка не може списати з рахунків цілу людську особистість. Одна мить недбалості чи неуважності не робить людину поганою. Цілком можливо, і навіть ймовірно, що людина, яка покинула свій кошик для покупок деінде, при цьому є люблячим батьком, сусідом, який підтримує, чи щедрим другом.
Проте недбалість такого рівня все ж є мікротестом на моральні якості, але не однієї окремої людини, а суспільства, вважають соціологи. Так, під час Чемпіонату світу з футболу 2022 року світ був вражений тим, як деякі японські вболівальники залишилися після гри, щоб допомогти прибрати за собою. Це був простий вчинок, який, здавалося, зробив загальну заяву про ціле суспільство.
Так само і з візками для покупок. Якщо ви поїдете в деякі країни, ви можете побачити візки для покупок, розкидані по всій парковці, в інших країнах вони навіть опиняються в канавах та на дитячих майданчиках. Натомість є й такі країни, де візки повертають, акуратно ставлячи їх на місце.
Постає запитання, люди скрізь однакові, то чому ж їхні вчинки такі різні. Тому що різними є суспільства. А отже тест "візок для покупок", розповідає нам про моральні орієнтири цілої спільноти.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.