Мазіл не беруть у космонавти: той, хто не пройшов випробування туалетом, ніколи не покине Землю
На космічний сортир NASA витратило астрономічну суму
Підготовка астронавтів включає комплекс знань, умінь і навичок, який і не снився звичайній людині. Але при цьому вони мають навчитися і звичайнісіньким речам, які в умовах космосу стають дуже складними - їсти, спати і справляти потребу. І якщо з першими двома пунктами космонавти розбираються вже у процесі польоту, то останній вимагає підготовки. Понад те, потрібно пройти тренінг та скласти іспит з модулю “Моча, какашки”, причому практично, а не теоретично - і після цього людина готова у космос, повідомляє IFlScience.
Еволюція космічного горщика почалася з конфузу, викликаного його відсутністю. У травні 1961 року Алан Шепард, який став першим американцем, що побував у космосі, був змушений пописати у скафандр, оскільки перед пуском відбулася затримка. Замість п'яти він провів вісім годин, надійно прикріплений до сидіння всередині капсули "Меркурія", тож іншого виходу у нього не було.
У NASA, звичайно, відреагували та створили складносурядний пристрій з ременя, латексної манжети, пластикової трубки та пластикового мішка. Ним скористався Джон Гленн під час свого польоту 1962-го, а за ним і всі наступні астронавти. З цим пристосуванням були свої проблеми: аби пописати, пеніс потрібно було вставляти в трубку з гумовим кінцем, схожим на презерватив, але через різні розміри його оболонка часто рвалася і розліталася.
Щодо відкритого космосу, там використовувалася система утримання фекалій, яка, за великим рахунком, була підгузником - пара трусів з абсорбуючого матеріалу під одягом.
А от коли до космосу вирушили жінки, яких труба з наконечником ніяк не влаштовувала, космічний туалет значно модернізувався. NASA витратила на нього рекордні 23 мільйони доларів, але цей пристрій було менше, легше, зменшував запахи, переробляв більше сечі, був оснащений обмежувачами для рук і ніг - замість ременів на стегнах, які раніше фіксували астронавтів в туалеті, мав більш потужну систему всмоктування
Останній пункт за умов МКС особливо важливий, оскільки мікрогравітація змушує і рідкі, і тверді тіла плавати у просторі - саме тому без здачі модуля "Моча, какашки" астронавтом не стати.
Унітаз складається з сидіння та металевого контейнера під ним, розрахованого на 30 "візитів". Для сечі – вакуумний шланг, який засмоктує її в себе. Для фекалій - унітаз із пластиковим пакетом усередині та дуже маленьким отвором, оскільки для нормального розміру знадобився б занадто великий двигун для забезпечення повітряного потоку. Тож треба вміти добре прицілюватись - на іспиті перевірять.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
- NASA відповідай: як у крихітному модулі на Місяць могли привезти баггі
- Космічний мейнстрим: навіщо Японія запускає на орбіту дерев'яний супутник
- Насувається парад планет: українці зможуть побачити шість світів у ряд
- Запущена в космос Tesla Ілона Маска може врізатися в Землю: шанси зростають
- Наступне полярне сяйво в Україні вже на носі: коли дивитися
- Такою книгою можна і вбити: вийшов найдокладніший атлас Місяця
