Зациклені на ковбасі: тепер зрозуміло, чому всі лабрадори такі товсті

Хто не любить лабрадорів? - Лабрадорів люблять всі. Навіть ті, хто обожнює котів. Звісно, твердження спірне, проте доволі чесне з точки зору спостережень. Серед інших пухнастих видів, які часто опиняються з-поміж домашніх улюбленців, саме лабрадори вважаються одним з найбільш привітних та налаштованих на безпечну комунікацію з людиною й дітьми.

Їм поступаються хіба що кокери, але є дещо, в чому останнні точно не перевершать лабрадорів. Лабрадори зазвичай дуже вгодовані, і цього складно не помітити. Нове дослідження проливає світло на ожиріння лабрадорів. Виявляється, вони просто таки "зациклені на ковбасі".

Ожиріння обумовлюють гени 

Вчені виявили, що собаки з мутацією гена проопіомеланокортина частіше відчувають голод між прийомами їжі та спалюють менше калорій у стані спокою. Це провокує ожиріння у тварин. Схильними до повноти є ретривери. 

Генетичний варіант цієї мутації зустрічається приблизно у чверті лабрадор-ретриверів і у двох третин плоскошерстих ретриверів, причому у перших ефект виражений сильніше. Науковці дійшли висновку, що більшість власників собак утримують їх стрункими виключно неабияким зусиллям, пише The Guardian із посиланням на Science Advances. 

Собачий експеримент

Вчені провели тести за участю 36 дорослих лабрадорів, які мали одну копію мутації, дві її копії або не мали мутації взагалі. 

Собакам, які сиділи на стандартній дієті, давали сніданок, а через три години показували прозору коробку з перфорованою кришкою, в яку дослідник клав сосиску. Собакам дозволяли підійти до коробки. Дослідники виявили, що собаки з мутацією витрачали набагато менше часу на відпочинок або дослідження кімнати, і більше часу на спроби дістати шматочок, ніж собаки без мутації.

Іншими словами, собаки з мутацією були просто набагато більше зациклені на ковбасі. Це свідчило про те, що їх мучило почуття голоду. 

Однак наступний тест за участю 24 лабрадорів з однією копією мутації або без неї показав, що тварини відчували себе менш ситими відразу після їжі: незалежно від їх генетики, собаки добровільно споживали таку ж величезну кількість вологого собачого корму - в середньому близько 2 кг - коли їм пропонували банку кожні 20 хвилин.

Не поспішають спалювати калорії

Команда також проаналізувала калорії, спалені 19 дорослими ретриверами з мутацією у стані спокою, вимірявши споживання ними кисню і вироблення вуглекислого газу в спеціально модифікованій клітці. 

Результати показали, що собаки з двома копіями мутації спалювали приблизно на 25% менше калорій, ніж собаки без копій - за словами дослідників, цього достатньо, щоб значно зменшити кількість їжі, необхідної для підтримки здорової ваги тіла.

"Це повідомлення про те, що ожиріння - не вибір. Це відображення фонового бажання їсти, зумовленого поєднанням генів і навколишнього середовища", - дійшли висновку науковці.

Науковці припускають, що той самий механізм стосується і людей, коли схильність до надмірної ваги - контролюється доволі слабко аби не контролюється взагалі. 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.