Парадоксально, але іноді люди з меншою масою тіла піднімають більше ваги, ніж люди з більшою масою
Світ був у захваті, коли британець Едді Холл підняв станову тягу вагою в 500 кілограмів на Чемпіонаті світу в 2016 році. Холл був першою людиною, яка подолала бар’єр у півтонни, а потім, у 2020 році, ісландський силач Хафор Юліус Бйорнссон взяв це значення. Він піднявся на ще одну сходинку, піднявши станову тягу в 501 кг, повідомляє LiveScience.
Тим часом рекорд найважчої ваги, коли-небудь піднятої людиною, належить канадському силачу Греггу Ернсту, який у 1993 році підняв дві машини з водіями на платформі, загальна вага яких склала 2422 кг. Ці приголомшливі подвиги сили викликають запитання - якою може бути межа людської сили. Відповісти непросто, адже виміряти максимальну м’язову потужність людини важко.
Професор науки про фізичні вправи Бредлі Шенфельд сказав, що силу м’язів можна виміряти за допомогою електроміографії. Вона працює шляхом реєстрації електричної активності, що створюється всередині м’яза - нервовими клітинами й скороченням м’язових волокон. Проте цей спосіб також обмежений, адже він контролює лише локалізований набір м’язів, тому він не може оцінити м’язову потужність тіла людини. І його можна проводити лише в лабораторії.
"Важко визначити цю межу", - сказав науковець.
Схоже, поки що, єдиний вірний спосіб дійсно визначити свою м’язову потужність - це безперервні тренування - шляхом встановлення нових особистих рекордів. А потім перевірки, чи зможете ви їх побити, вважають вчені.
"Ми просто не знаємо, скільки ще можемо підняти", - наполягають науковці.
Фізично здатність людини витримувати вагу залежить від двох білків - актину та міозину, що забезпечують скорочення м’язів. Ці білки розташовані в різних типах м’язових волокон, у тому числі "швидких" і "повільних". М’язова маса людини та співвідношення цих волокон залежить від її режиму тренувань, а також біологічних факторів, таких як генетика та стать. Загалом, чим більше ваша м’язова маса, тим більше сили ви можете створити.
Елітні пауерліфтери доводять себе до межі, постійно збільшуючи свою м’язову масу - однак віддача від сили зменшується, коли м’язова маса стає все більшою, і зрештою м’язи досягають своєї межі. Одним із факторів, який пауерліфтери повинні подолати, є "нервово-м’язове гальмування", яке обмежує силу, з якою м’яз може скорочуватися, щоб запобігти травмам. Дослідження показують, що цей ліміт можна підвищити за допомогою силових тренувань.
Крім того, іноді простого накопичення м’язової маси недостатньо. Парадоксально, але іноді люди з меншою масою тіла піднімають більше ваги, ніж люди з більшою масою. Найкращі важкоатлети - це ті, хто може привести себе в правильний психічний стан, щоб залучити всі свої м'язові волокна. Різниця у вазі, яку здатна підняти людина, без нервового гальмування може складати до 46 кг.
Цей ефект побачили в дослідженні 2020 року, де намагалися визначити, чи позитивна візуалізація - техніка, яка передбачає подумки відпрацювання позитивних результатів - впливає на силові тренування. Вчені набрали 133 студента-спортсмена та розділили їх на дві групи. Першу попросили уявити, як вони піднімають 110% своєї вантажопідйомності принаймні п’ять хвилин на день, слухаючи мотивуючу музику. Друга група цього не робила. Через три тижні спортсмени повернулися в лабораторію. Ті, хто практикував позитивну візуалізацію, збільшили свою вантажопідйомність принаймні на 4,5-6,8 кг, тоді як в іншій групі її збільшили лише на 2,2 кг.
"До певної міри ви можете підняти набагато більше, ніж ви думаєте, якщо у вас правильний настрій", - пояснили вчені.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.