Яке сьогодні, 15 липня, свято: День хрещення Русі - України і День українських миротворців
В цей день народилися німецька акторка Діана Крюгер та американський актор Форест Вітакер - свята, церковні та народні традиції на понеділок, 15 липня
У понеділок, 15 липня, в Україні відзначають День державності, а православна церква шанує пам'ять мучеників Кирика та Іулітти. Іменини сьогодні святкують Василь, Володимир, Вольдемар, Петро, Агрипина, Матрена.
15 липня - яке сьогодні церковне свято
У православному церковному календарі це дата вшанування пам'яті мучеників Кирика та Іулітти. Іулітта (III - початок IV ст.) жила в Малій Азії в Іконії Лікаонській. Її батьки були багатими християнами. Вони дали їй гарну освіту і віровчення. Іулітта була заміжня, мала сина Кирика. Християнка недовго насолоджувалася сімейним щастям, бо чоловік рано помер. Єдиною втіхою для неї став син.
Коли правитель імперії Діоклетіан наказав винищити людей, які проповідували відмінну від ідолопоклонства віру, Юліті з трирічним сином довелося тікати і ховатися. У Торсі 305 року їх схопили. Матір піддали жорстоким тортурам.
Маленький Кирик весь час просився до мами. Його плач так розлютив правителя міста, що він скинув хлопчика з великої висоти на кам'яні сходи. До підніжжя сходів Кирик скотився вже мертвим. Іулітту після численних мук обезголовили.
Це народне свято в давні часи вважалося серединою літа. Вважалося, що сонце у свято 15 липня світить особливо яскраво і безжально. Спека стояла в самому розпалі, а також починався період літніх гроз.
15 липня - яке сьогодні свято в різних країнах
Відповідно до указу Президента України Володимира Зеленського від 24 серпня 2021 року Україна та її мужній народ відзначатиме важливу подію - День української державності. З 2024 року подія буде відзначатися щорічно 15 липня. Законопроект №9431 було підтримано Верховною Радою України, відповідно до якого День Української Державності переноситься з 28 липня на 15 липня, щоб він збігався із вшануванням князя Київського Володимира Великого, в контексті "відмови від російської спадщини": Православна Церква України з 1 вересня 2023 року перейшла на новоюліанський календар для свят, що не потребують обчислення дати відзначення.
Українська державність - це не тільки державна форма правління, але й національна свідомість, яка поєднує всіх українців. Україна - це наша держава, яка має свою історію, традиції та культуру. День української державності - це змістовний і важливий день для всіх українців. Цей день призначений для того, щоб подякувати Богу за нашу державу, за нашу історію і за наші традиції. У цей день ми також відзначаємо всі видатні досягнення України та українців.
Українська державність - це наша спільна історія. Ми розвивалися разом, боролися за нашу державу і досягли багатьох видатних досягнень. Українська державність - це наше спільне майбутнє. Ми прагнемо до того, щоб жити в цілісній та сильній державі, яка буде захищати наші інтереси і права.
Триває боротьба за українську державність, українці щодня героїчно захищають Україну та її майбутнє, щодня докладають зусиль для підтримки Сил Оборони України, допомоги постраждалим від війни. Наша сила у нашій єдності та прагненні жити у вільній і незалежній країні з демократичними цінностями.
Так склалося, що спільна безпека в сучасному світі стикається з численними загрозами, адже збройні конфлікти в різних країнах виникають досить часто. Зазвичай для вирішення вони вимагають зусиль світової спільноти на глобальному рівні, тому існує таке явище, як міжнародна миротворча діяльність. Україна, як і решта демократичних країн, співпрацює з міжнародними організаціями щодо врегулювання жорстоких протистоянь, а безпосередню участь в цій діяльності беруть українські миротворці. На честь військовослужбовців, які захищають мир в інших регіонах, в Україні встановлено свято - День українських миротворців, який щороку відзначають 15 липня.
Здавалося б, що після завершення виснажливої Другої світової війни на планеті має нарешті настати загальний мир, але натомість продовжували виникати нові збройні конфлікти через політичну та міжнаціональну ворожнечу. Тому перед новоствореною ООН постало питання врегулювання таких ситуацій.
Спочатку ООН формувала свої місії з неозброєних спостерігачів та легко озброєних військовослужбовців, які зазвичай виконували функції спостереження та звітності. Саме такою була перша місія в 1948 році - спостерігачі в зоні конфлікту між Палестиною та Ізраїлем слідкували за тим, як країни дотримуються перемир’я. Але використання міжнародних сил в якості буфера між сторонами конфлікту здобуло офіційний статус лише в 1956 році, коли Суецька криза ознаменувалася створенням Надзвичайних збройних сил ООН.
Попри те, що Україна є державою-засновницею ООН, після проголошення державної незалежності в суспільстві та між політичними силами певний час не було згоди щодо доцільності участі у військових операціях, не пов’язаних прямо з нашими національними інтересами.
15 липня в українському календарі позначено важливою щорічною подією - Днем хрещення Русі - України. Той факт, що більш ніж тисячу років тому русини стали християнами, не можна сприймати в суто релігійному сенсі - це був важливий крок назустріч цивілізованому світові, фактор зміцнення державності, імпульс для розвитку науки, культури та освіти. Також в цей день вшановують князя Володимира Великого, якого вважають рівноапостольним. Саме він відіграв вирішальну роль у запровадженні християнства на нашій землі, провівши обряд хрещення для всіх киян в далекому 988 році. З Києва віра в Христа розповсюдилася й на інші міста Русі, докорінно змінивши мораль та світогляд наших предків.
Ми звикли вважати початком християнства в Русі часи князя Володимира Великого, але насправді з цією релігією слов’яни познайомилися значно раніше. Відомо, що після сходження Святого Духа апостолу Андрію Первозванному випало проповідувати над берегами Чорного моря, а найстарші християнські пам’ятки на території Русі походять якраз з Причорномор’я. Приміром, поблизу старовинного міста Корсунь (пізніше Херсонес) знайдено кілька фундаментів церков IV -IX століть, мозаїки, свічники та візантійські монети із зображенням хреста.
На думку частини істориків, київські князі Аскольд і Дир були християнами. Це підтверджує той факт, що на могилі Аскольда в XI столітті збудували християнську церкву - навряд чи цього удостоїлася б могила язичника. Ще одним доказом існування християнства в давній слов’янській державі є договір 944 року між князем Ігорем та Константинополем. В тексті є слова про те, що за недотримання угоди охрещених русинів покарає Бог, а нехрещених - Перун. Отже, можна припустити, що в Русі, принаймні за князювання Ігоря, люди користувалися повною релігійною свободою.
Після смерті князя Ігоря від імені його малолітнього сина Святослава стала правити княгиня Ольга, й достеменно відомо, що вона була християнкою. За однією з версій, охрестив княгиню патріарх Костянтин у Царгороді в 955 році і при хрещенні вона отримала ім’я Олена. Натомість син Ольги Святослав не перейнявся релігією любові й покори - зайнявши княжий престол, він показав себе завзятим воїном. Попри всі намагання, Ользі не вдалося навернути сина до християнства.
Володимир, син Святослава та онук Ольги, народився приблизно в 954 році поза шлюбом - його матір’ю була ключницею Ольги Малуша. Проте так склалося, що вже у віці 13-14 років підліток посів новгородський престол. Тоді шлях до влади пролягав через війну - навіть між братами, тому невдовзі старший брат Ярополк вирушив з військом на Новгород, щоб розширити свої володіння. Не маючи потрібної кількості дружинників, Володимир мусив втекти до Скандинавії, там зібрав дружину і через два роки повернувся, відвоювавши у брата Новгород, Полоцьк, і, зрештою, Київ.
В незалежній Україні День хрещення Русі - України офіційно з’явився у 2008 році, після підписання президентом відповідного указу. Відтоді це свято є віддзеркаленням нашої історії, яка налічує тисячі років, а також єдності та державної соборності навколо Києва - духовної столиці української нації.
Особливою є роль обіймів в дитячому віці - психологи стверджують, що вони сприяють гармонійному розвитку особистості та навіть захищають від хвороб. На жаль, не всіх батьки часто обіймали в дитинстві, і зазвичай не через нестачу любові, а через постійну зайнятість та буденні проблеми. Тому, щоб привернути увагу людей до того, як важливо обіймати малюків, існує особливе свято - Всесвітній День "Обійміть своїх дітей", який відзначається щороку в третій понеділок липня.
Природно, що обійми мають таку ж давню історію, як і саме людство. Вчені припускають, що у первісних людей це був спосіб поділитися теплом свого тіла, і ймовірно, що перше бажання обійняти виникло у матері щодо новонародженої дитини. Недарма англомовний варіант дієслова обіймати - "to hug" - походить від давньоскандинавського "втішати". А ще через обійми наші предки могли висловити свої мирні наміри - адже для того, щоб обійматися, треба задіяти обидві руки, тобто не тримати зброї в жодній з них.
Обіймати рідних і близьких для більшості сучасних людей є природною потребою, але ми не часто замислюємося, чому це так. Проте фізіологи й психологи здавна намагалися знайти наукове обґрунтування важливості цього особливого контакту. Виходячи з того, що ми сприймаємо обійми не тільки емоційно, а й фізично, передусім як дотик до нашої шкіри, знаний американський антрополог Ешлі Монтегю в своїй книзі "Дотик. Людське значення шкіри" стверджує, що саме шкіра є нашим найважливішим органом, бо кожне її відчуття відповідає одному з фундаментальних людських почуттів. Звісно, найважливішим з них є любов, а її тілесним виразом є обійми.
Більше дізнатися про механізми, які в нашому тілі запускають обійми, допомогли наукові відкриття з фізіології. В 70-х роках минулого століття вчені відкрили ендорфіни - пептидні медіатори в організмі людини, які є природними анальгетиками, а головне - відповідають за відчуття щастя та ейфорії, подібні до тих, що викликаються вживанням морфіну. Дослідження виявили, що вміст ендорфінів у крові зростає, коли люди обіймаються.
Обіймаючи дітей, батьки теж отримують чимало бонусів - у них знижується рівень стресу, нормалізується артеріальний тиск, підвищується самооцінка. Але головна перевага обіймів полягає в тому, що завдяки їм діти й батьки стають щасливішими.
15 липня кожного року відзначається важлива подія - Всесвітній день навичок молоді. Таку дату започаткувала Організація Об’єднаних Націй у грудні 2014 року. Метою Всесвітнього дня навичок молоді є залучення суспільства до покращення соціальних та економічних умов життя для молодого покоління, аби подолати присутню сьогодні світову проблему безробіття. На жаль, зараз безробіття поширене серед молоді (понад 75 мільйонів осіб на планеті є безробітними), як і низький рівень достатку (близько 125 мільйонів молодих людей проживають у сильній фінансовій скруті).
Хто народився 15 липня
15 липня 1961 р. - Форест Стівен Вітакер - американський актор, режисер, продюсер. Він став четвертим афроамериканцем, який отримав "Оскара" за найкращу чоловічу роль після Сідні Пуатьє, Дензела Вашингтона і Джеймі Фокса. Нагорода дісталася йому за роль президента Уганди, генерала Іді Аміна, у фільмі "Останній король Шотландії" (2006).
15 липня 1963 р. - Бриґітта Нільсен - данська актриса, фотомодель і співачка. Найбільш відома своєю головною роллю у фентезі "Руда Соня", а також одруженням з актором Сильвестром Сталлоне. За великий зріст і ефектну зовнішність Нільсен отримала від журналістів прізвисько "Амазонка".
15 липня 1976 р. - Діана Крюгер - німецька акторка і колишня фотомодель. Здобула популярність завдяки ролям у фільмах "Мішель Вальян: "Троя" (2004), "Одержимість" (2004), військовій драмі "Щасливого Різдва" (2005), у пригодницькому бойовику "Скарб нації" (2004) і його продовженні "Скарб нації: Книга таємниць" (2007), а також у фільмах "Пан Ніхто" (2009), "Безславні виродки" (2009) і "Невідомий" (2011).
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.
