Сни насправді можуть передбачати майбутнє - доведено наукою

Наука не перестає відкривати все нові можливості мозку, який виявився здатним не тільки зберігати більше інформації, але й діяти, поки ми спимо. Нещодавні дослідження американських вчених з'ясували, що сон загострює та стабілізує людські спогади та допомагає краще запам'ятати інформацію, отриману протягом дня. Щоправда, за однієї умови - це має бути якісний сон, після якого встаєш дійсно відпочившим. 

Тепер результати роботи вчених з університету Мічігану дозволяють говорити, що клітини мозку повертаються не тільки до минулого досвіду, але і заглядають у майбутнє, репетируючи події, які ще не сталися, повідомляє ScienceAlert.  

Дослідники проаналізували різкі хвильові коливання в мозку щурів під час руху та сну. Показники знімалися перед тим як щури бігали лабіринтом, на обох кінцях якого на них чекала смачна винагорода, під час руху по ньому і після закінчення “забігу”. Завданням було оцінити переваги нейронів під час сну, коли немає жодних стимулів - для цього вчені зіставляли активність нейронів сплячих тварин із різними точками лабіринту. 

До цього дослідження вже було зрозуміло, що при попаданні в нове середовище у мозку формуються просторові уявлення. І для більшості нейронів вони залишаються стабільними навіть під час сну після отримання нового досвіду. 

Але мічиганське дослідження пішло далі і з'ясувало, що щури уві сні не просто “прокручували” місця, де вони були під час біганини лабіринтом, а й опрацьовували нові потенційні маршрути. І коли вранці їх знову випустили до лабіринту, вони скористалися схемами, які їм “наснилися”. Хоча насправді ця нейронна активність під час сну передбачала та підказувала нові способи дослідження навколишнього світу. 

«Ми можемо бачити інші зміни, що відбуваються під час сну, і коли ми повертаємо тварин у довкілля вдруге, ми можемо підтвердити, що ці зміни справді відображають те, чого вони навчилися, поки спали. Начебто другий вихід у космос відбувається, коли тварина спить», - зазначив один із авторів дослідження нейробіолог Калеб Кемере.

Ці результати є важливими, оскільки доводять, що нейропластичність мозку працює і під час сну, коли відсутні будь-які стимули. І що сплячий мозок бере участь у просторовому налаштуванні - це зв'язок активності деяких нейронів із конкретними місцями.

А головне, що велика ймовірність, що подібні процеси "репетиції майбутніх пригод" відбуваються і в сплячому мозку людини.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал щоб не пропустити важливі новини. Підписатися на канал у Viber можна тут.