Доля офісних працівників визначена: це прокляття з часів стародавнього Єгипту

Давньоєгипетські "офісні працівники" мали жахливу поставу, як і більшість сучасних офісних співробітників. Про це свідчать їхні понівечені скелети. Цікаво, що розвиток остеоартриту (хронічне захворювання, що викликає пошкодження хрящів та оточуючих їх тканин - прим. ред.) був більш поширеним саме серед переписувачів. Вочевидь, давньоєгипетські писарі багато працювали в тісних і згорблених позах та дуже екстремальних умовах. Саме це й могло призвести до розвитку проблем з суглобами й скелетом, про що говорять історики, йдеться у матеріалі LiveScience. 

Археологи дослідили скелети 69 дорослих чоловіків, 30 з яких були переписувачами. Їх поховали між 2700 і 2180 роками до нашої ери в некрополі в Абусирі, пірамідальному поховальному комплексі в Єгипті. Бути писцем у Стародавньому Єгипті вважалося кар'єрою з високим статусом, тим більше, що ці чоловіки вміли читати і писати - тобто володіли навичками, які мали лише від 1% до 5% давньоєгипетського населення.

Писці володіли писемністю й належали до еліти того часу, становлячи кістяк державної адміністрації. Вони були важливими для управління всією країною. Але переписувачі сповна відчували на собі й усі недоліки власної роботи, оскільки часто виконували повторювані адміністративні завдання, що передбачало сидіння протягом довгого часу.

Дослідники помітили, що в скелетах переписувачів були більш очевидні дегенеративні зміни в суглобах, ніж у дорослих чоловіків, які займалися іншими справами. Найбільш ураженими виявилися права ключиця, права кістка плеча, де вона з'єднується з плечовою западиною, нижня частина правої стегнової кістки, де вона з'єднується з коліном, і хребець у верхній частині хребта.

Дослідники також помітили унікальні вм'ятини на обох колінних чашечках кожного переписувача, а також сплющену поверхню на кістці в нижній частині правої щиколотки. Причиною цих скелетних змін, ймовірно, було тривале сидіння у положенні зі схрещеними ногами або стоячи на колінах на лівій нозі, а права нога була зігнута догори, і папірус лежав у них на колінах. І - так само, як і сучасні офісні працівники - переписувачі горбилися, коли писали.

У типовому робочому положенні переписувача голова повинна була бути нахилена вперед, а хребет зігнутий, що змінювало центр ваги голови і створювало навантаження на хребет. Кореляція між щелепними розладами і дисфункцією шийного відділу хребта або симптомами шиї/плечей також задокументована й підтверджена клінічними дослідженнями.

Щелепи переписувачів і перші кістки їхніх великих пальців правої руки також виявилися пошкодженими, на них спостерігався знос, якого не було помітно на інших скелетах. Це, ймовірно, було результатом того, що переписувачі жували кінці стебел очерету, щоб створити письмове приладдя, яке вони потім затискали великими пальцями, коли писали.

Дослідження показує, що перебування в положенні сидячи зі схрещеними ногами або на колінах протягом тривалого часу, а також повторювані завдання, пов'язані з письмом і пристосуванням ручок під час писемної діяльності, викликали надзвичайне перевантаження щелепної, шийної і плечової областей.

У гробницях знайшли й численні статуї та настінні розписи, на яких переписувачі сидять у таких самих позах, виконуючи свої завдання.

"Рельєфні прикраси в гробницях і статуї писців дають нам уявлення про їхні робочі пози. Вони перебували в різних положеннях - сидячи і стоячи. Тому вони дуже важливі для вивчення фізичних змін, що відбувалися з ними", - розповіли історики.

А отже, хоча стародавні єгипятни-писці й були високопоставленими сановниками, які належали до давньоєгипетської еліти, вони страждали від тих же турбот, що і ми сьогодні. Й піддавалися тим же професійним факторам ризику, що і більшість сучасних держслужбовців.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.