Чоловік не дихав майже 25 хвилин: але ця істота переплюнула його на три години

Читать на русском

Дослідники розкрили механізм того, як морські ссавці можуть зберігати багато кисню, щоб глибоко пірнати

Читать на русском
Кит та час
Як кажуть учені, тут вся справа в міоглобіні

Дослідники розкрили механізм того, як морські ссавці можуть зберігати багато кисню, щоб глибоко пірнати

Деякі види китів здатні затримуватися на водних глибинах аж до двох годин. Причому зябер у них немає і вони просто затримують своє дихання. Але як вони можуть проводити так багато часу без поповнення запасу кисню?

Найдовше зареєстроване занурення було дзьоборилами Кюв'є. Під час 5-річного дослідження 23 представників цього виду вчені зафіксували, що одна особина пірнала і затримала дихання на колосальні 3 години 42 хвилини, пише IFLScience. Для порівняння, світовий рекорд людини становить 24 хвилини 37 секунд.

Та при цьому середня тривалість занурення дзьоборилих китів у дослідженні становила 59 хвилин. Крім того, тільки у 5% спостережуваних були занурення тривалістю понад 1 годину 17,7 хвилин. 

Вчені помітили також незвичайну поведінку дзьоборилів на поверхні. Незважаючи на тривале і глибоке занирювання, на поверхні вони відпочивали зовсім мало. Одна з тварин, провівши під водою більше двох годин, відпочивала на поверхні 20 хвилин. Інша, провівши під водою менш ніж півтори години, відпочивала потім чотири години.

Також відомо, що кашалоти проводять під водою близько півтори години, перш ніж знову спливуть, щоб подихати. Крім китоподібних, явними переможцями є морські слони, які затримують дихання під час пірнання на термін до двох годин.

Як вони можуть так довго затримувати дихання?

Одна з причин того, що морські ссавці, які глибоко пірнають, можуть залишатися під водою так довго, полягає в тому, що їхні м'язи наповнені білком, що має назву міоглобін, який зберігає кисень і забезпечує його зручну подачу до м'язових клітин.

До речі, у людей теж є міоглобін, але в набагато менших концентраціях - у нас надто багато білків, які розташовані близько один до одного, вони можуть злипатися і спричиняти захворювання. Але чому  у китів, тюленів і їм подібних такої ж проблеми немає?

Згідно з дослідженням 2013 року, міоглобін дайверів ссавців заряджений позитивно.

"Як схожі полюси магніту, білки відштовхують один одного", - сказав автор дослідження доктор Майкл Беренбринк. "Таким чином, ми думаємо, що тварини здатні упаковувати дуже високі концентрації цих білків у свої м'язи й уникати їхнього прилипання і закупорювання м'язів".

Проте міоглобін може бути лише частиною історії. Дослідники також припускають, що дзьоборили Кюв'є, зокрема, можуть мати низьку швидкість метаболізму, а це означає, що вони не будуть так швидко витрачати кисень. Коли їм зрештою доводиться переключитися на метаболізм без кисню - анаеробне дихання, невеличке повернення до шкільної біології, - вважається, що кити краще переносять лактат, що накопичується в м'язах.

Розуміння того, як саме морські види зберігають в організмі багато кисню, може бути корисним в медичних цілях. Наприклад, для лікування хворих із порушеннями серцево-судинної системи, яка втрачає можливість доставки потрібної кількості кисню органам.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Ми використовуємо файли cookie, щоб забезпечити належну роботу сайту, а вміст та реклама відповідали Вашим інтересам.