Аналіз волосся показав - Бетховен смертельно помилився при виборі вина
Волосся Бетховена пропонує новий ключ до таємниці його глухоти і смерті.
Вчені виявили у волоссі композитора Людвіга ван Бетховена приголомшливу кількість свинцю та інших токсичних речовин, якими він фактично отруївся. На думку науковців, ці речовини могли потрапити в організм композитора з неякісного вина.
Австралійський бізнесмен Кевін Браун, що обожнював музику Бетховена, володів трьома локонами композитора. Він наважився виконати прохання Бетховена, яке той висловив 1802 році, щоб після його смерті лікарі спробували з’ясувати, чому він був такий хворий. Браун надіслав локони до спеціалізованої лабораторії, яка має обладнання та досвід для перевірки на важкі метали, пише NYTimes.
Кілька років тому вчені почали вивчати ДНК композитора з волосся, яке зрізали, коли той вже був при смерті. Результат буквально шокував. В одному з пасом Бетховена було 258 мікрограмів, а в іншому – 380 мікрограмів свинцю на грам волосся. Нормальний рівень становить менш як 4 мікрограмів свинцю на грам волосся. Це однозначно показує, що Бетховен піддавався впливу високих концентрацій свинцю.
"Це найвищі показники свинцю у волоссі, які ми коли-небудь бачили. Ми отримуємо зразки з усього світу, і ці значення на порядок вищі", - пояснили в лабораторії.
Волосся Бетховена також мало рівень миш’яку, який у 13 разів перевищував норму, а рівень ртуті був у 4 рази вище норми. Але велика кількість свинцю, зокрема, могла спричинити більшість його захворювань та глухоту. Високі дози свинцю впливають на нервову систему і могли знищити слух композитора. Вчені також наголосили, що шлунково-кишкові проблеми Бетховена "повністю відповідають отруєнню свинцем".
"Важко сказати, чи була хронічна доза достатньою, щоб убити його", - резюмували науковці.
Ніхто не припускає, що композитор був навмисно отруєний, оскільки свинець використовувався у вині та їжі в Європі XIX століття, а також в мазях і ліках. Одним з ймовірних джерел високого вмісту свинцю у волоссі Бетховена було дешеве вино. Свинець у формі ацетату свинцю, який також називають "свинцевим цукром", має солодкий смак. За часів Бетховена свинець часто додавали в неякісне вино, щоб покращити смак.
Вино також ферментували у свинцевих чайниках, а пробки на винних пляшках попередньо замочували у свинцевій солі, щоб покращити герметичність. Бетховен пив велику кількість вина, приблизно по пляшці на день, а пізніше навіть більше, вважаючи, що це корисно для його здоров’я, а також через сформовану залежність.
В останні кілька днів перед його смертю у віці 56 років у 1827 році його друзі поїли його вином з ложки. За даними біографів, останніми словами композитора став висловлений ним жаль щодо того, що він вже не зможе скуштувати подароване йому його видавцем вино. При цьому для композитора глухота була чи не найстрашнішою бідою. У віці 30 років, за 26 років до смерті, Бетховен писав:
"Протягом майже 2 років я перестав відвідувати будь-які громадські заходи лише тому, що вважаю неможливим сказати людям: я глухий. Якби я мав іншу професію, я міг би впоратися зі своєю недугою, але в моїй професії це жахлива вада. І якби мої вороги, яких у мене чимало, почули про це, що б вони сказали?"
Коли йому було 32 роки, Бетховен сумував, що не чує звуку флейти, що привело його у відчай, де він прагнув покінчити із життям. Протягом багатьох років Бетховен звертався до різних лікарів, випробовуючи різні методи й способи лікування хвороб і глухоти, але полегшення так і не знайшов. В якийсь момент він використовував мазі та приймав до 75 ліків, більшість з яких, швидше за все, містили свинець.
У своїй творчості Людвіг ван Бетховен, як він сам зізнавався, зображав відчай. Проте, аби відчути увесь біль автора, достатньо послухати музику одного з найвидатніших композиторів в історії людства.
Історичний факт
Два століття тому, 7 травня 1824 року Людвіг ван Бетховен, якому тоді було 53 роки, вийшов на сцену чудового Theater am Kärntnertor у Відні, щоб допомогти диригувати світовою прем’єрою його Дев’ятої симфонії, останньої, яку він коли-небудь виконав.
На початку другої частини зал вибухнув оплесками, яких маестро не почув. Бетховен не звернув уваги на оплески, він стояв спиною до глядачів, відбиваючи такт. У цей момент соліст схопив його за рукав і повернув до публіки. Це стало справжнім приниженням для композитора, оскільки він так боявся відкрити світу власну глухоту.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.
