26 вересня — день боротьби за ліквідацію ядерної зброї: світ знову нагадує собі про ціну миру
26 вересня - Міжнародний день боротьби за ліквідацію ядерної зброї. Історія та мета дати від ООН.
26 вересня 2026 року у світі відзначають Міжнародний день боротьби за повну ліквідацію ядерної зброї - дату, яку Генеральна Асамблея ООН заснувала спеціальною резолюцією. Цього дня заведено нагадувати урядам і суспільствам про необхідність повного ядерного роззброєння як пріоритетне завдання людства. Організатори дня наголошують: жодна ядерна держава досі не знищила фізично жодного заряду за будь-якою угодою.
Як зазначає Ділова мова, ідея повної ліквідації ядерної зброї є однією з найстаріших цілей ООН - вона стала темою першої резолюції Генеральної Асамблеї ще у 1946 році. Відтоді питання роззброєння постійно поверталося на порядок денний: з 1959 року - як окремий пункт Генасамблеї, з 1975 року - як головна тема оглядових конференцій держав-учасниць Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, а в 1978-му йому присвятили спеціальну сесію ООН.
Ці факти спонукали Генеральну Асамблею заснувати 26 вересня Міжнародний день боротьби за повну ліквідацію ядерної зброї (резолюція A/RES/68/32). Цей День дозволяє світовій спільноті підтвердити свою прихильність справі глобального ядерного роззброєння як першочергове завдання. За задумом ООН, відзначаючи цей день, організація інформує громадськість і лідерів про реальні переваги ліквідації такої зброї, а також пов'язані соціально-економічні витрати.
Проблема лишається гострою й через масштаби наявних арсеналів. Станом на 2015 рік в арсеналах країн світу налічувалося близько 16 000 одиниць ядерної зброї, а країни, які володіють такою зброєю, не мали проблем з фінансуванням і розробили довгострокові плани з модернізації своїх ядерних арсеналів. Жодна з одиниць ядерної зброї не була фізично знищена відповідно до якого-небудь двостороннього чи багатостороннього договору, і жодних переговорів щодо ядерного роззброєння не велося. Доктрина ядерного стримування зберігається як елемент політики безпеки всіх ядерних держав і їх ядерних союзників.
Чому тема ядерного роззброєння звучить особливо гостро цієї осені
Символізм дати цього року підсилюється тим, що ядерна риторика Росії проти України та її партнерів не вщухає протягом усього повномасштабного вторгнення. Кремль регулярно вдається до заяв про можливість застосування ядерної зброї, намагаючись тиснути психологічно на Київ та західних союзників, хоча реальних кроків до роззброєння серед ядерних держав, за оцінками ООН, не відбувається.
Водночас військові аналітики наголошують, що подібні погрози здебільшого не мають практичного військового підґрунтя і слугують інструментом залякування, а не реальним сценарієм для поля бою. Це не заважає Заходу переглядати власні підходи до ядерного стримування та шукати нові гарантії безпеки.
Раніше Інформатор повідомляв, що воєнно-політичний експерт Олександр Коваленко заявив, що загрози Росії застосувати тактичну ядерну зброю проти України не мають раціонального військового підґрунтя й не здатні вирішити жодних завдань на полі бою. За його словами, така риторика посилюється на тлі почастішання російських ударів по українській території, проте не відображає реальних військових планів Кремля. Також ми писали, що політолог Андрій Піонтковський помітив ознаки девальвації багаторічного ядерного шантажу Кремля, коментуючи погрози Москви щодо британських військових об'єктів в Україні.
Слідкуйте за нами у Telegram
