Яке сьогодні, 14 вересня, свято: День танкових військ та українського борщу
В цей день народилися українські актриси Олеся Власова та Катерина Молчанова - свята, церковні та народні традиції
У суботу, 14 вересня, Україна відзначає День фізичної культури і спорту, а православна церква шанує пам'ять Воздвиження Чесного і Життєдайного Хреста Господнього. Іменини сьогодні святкують Іван, Микола.
14 вересня - яке сьогодні свято в різних країнах
Фізична активність є нашою природною потребою, необхідною для гарного самопочуття та загального благополуччя. Масовому залученню громадян до регулярних занять фізкультурою та спортом надають увагу в усіх країнах, адже це зміцнює здоров’я нації, посилює віру людей у власні сили, а також формує звички цивілізованого суспільства - дисципліну, чесну конкуренцію, почуття співпричетності. Наша країна завжди славилася видатними спортсменами, а залучати до спортивних занять якнайбільше дітей та дорослих є одним із завдань державної політики. Реалізації цієї мети сприяє День фізичної культури та спорту України, який щороку відзначається в другу суботу вересня.
Фізичні вправи були важливими для українського народу з давнини, адже життя людей безпосередньо залежало від полювання, землеробства та супротиву войовничим чужинцям. Тіло мало бути сильним і витривалим - навіть билини часів Русі свідчать, що в тодішньому суспільстві існував ідеал "богатиря" - фізично та морально досконалого чоловіка.
Звичною практикою для наших пращурів були "ігрища" між селами, тобто змагання з бігу, метання, стрибків, кулачних боїв. Професійне військово-фізичне виховання підлітків і юнацтва проводилося в князівських дворах та школах при монастирях. Згодом найсильніші та найспритніші юнаки поповнювали регулярне військо - княжу дружину.
Пізніше системою фізичної підготовки прославилося українське козацтво. Козаки Запорізької Січі були неперевершеними вершниками, лучниками, плавцями та борцями, при цьому розробили власне бойове мистецтво, яке не поступалося східним єдиноборствам.
Як і кожне свято, ця подія теж не обходиться без привітань. Головні герої дня - спортсмени, тренери, вчителі фізкультури, а також всі прихильники активного і спортивного способу життя, тому в числі серед своїх знайомих можна знайти чимало тих, кого слід обов’язково привітати з Днем фізичної культури та спорту України.
День українського борщу - поки неофіційне свято, воно було запропоноване для відзначення щороку у другу суботу вересня. У січні 2022 року Комітетом Верховної Ради України з гуманітарної та інформаційної політики було подано проект постанови №6361 про встановлення Дня українського борщу. Проект так і не розглянули, що не дивно під час війни. Але соцмережі та любов до традиційної страви - зробили свою справу. Подія вже популярна і можна сказати всенародна.
Рушійною силою ініціативи відзначення Дня українського борщу стала група українських рестораторів на чолі з Євгеном Клопотенком. Клопотенко був помітною фігурою в кампанії за визнання борщу нематеріальною культурною спадщиною України в ЮНЕСКО. У пропозиції підкреслюється, що борщ є "маркером національної ідентичності" для українців.
1 липня 2022 року ЮНЕСКО внесла борщ до Списку нематеріальної культурної спадщини, яка потребує охорони. Відомо також, що було створено петицію про запровадження Дня борщу, присвячену внесенню борщу до спадщини ЮНЕСКО. Вона не зібрала достатньої кількості підписів.
Перша згадка про борщ в історичних документах датується кінцем жовтня 1584 року. Однак, зважаючи на інші знаменні дати, що відзначаються в Україні протягом жовтня, було вирішено перенести День борщу на другу суботу вересня. Цей період є ідеальним, оскільки всі інгредієнти для українського борщу доступні, а погода все ще досить тепла для туристичних активностей на свіжому повітрі.
В другу неділю вересня в Україні своє свято раніше відзначали танкісти та танкобудівники - День танкістів. Відтепер в Україні День танкових військ буде відзначатись щороку 14 вересня, що засвідчує указ Президента України від 9 вересня 2023 року. Перенесення події пов’язане з тим, що в цей день аналогічна подія відзначається нашим ворогом.
Це свято має "радянське" коріння. Ця дата встановлена указом Верховної Ради СРСР ще у 1946 році за заслуги та внесок механізованих і бронетанкових військ в перемогу над нацистською Німеччиною. У незалежній Україні День танкістів запроваджено президентським указом в 1997 році на підтримку ветеранів.
Вперше світ побачив танки ще у 1916 р. під час бойових дій на Соммі завдяки англійцям. За технічним оснащенням техніка суттєво відрізнялась від своїх сучасних броньованих послідовників, але це не завадило першим танкам справити на супротивника страхітливе враження.
На сьогодні Україна сміливо називається одним із провідних танкових виробників у світі. Історія розвитку танкобудівництва та створення танкових військ в країні налічує десятки років. Танкові війська складають кістяк сухопутних військ країни.
Щорічно у другу суботу вересня в Україні відзначається День українського кіно. Свято було започатковано указом Президента України від 12 січня 1996 року і призначено на другу суботу вересня. Історія українського кінематографу починається з 1893 року. Йосип Тимченко, механік Одеського університету, зібрав перший у світі апарат, що вмів знімати та відтворювати кіно (знаменитий винахід братів Люм’єр з’явився на два роки пізніше). Тоді кінематограф називали "рухомою фотографією".
Перший в Україні сеанс кіно відбувся 2 грудня 1896 року в Харківському оперному театрі, сучасній обласній філармонії. На сеансі було показано декілька короткометражних стрічок, відзнятих у Харкові українським фотографом та першим оператором хроніко-документальних фільмів Альфредом Федецьким. Відтоді по Україні у містах Дніпро (тодішньому Катеринославі), Київ та Одеса почали з’являтися невеликі кіностудії, які знімали перші водевілі, комедії та драми.
Справжній прорив у кіно відбувся на початку XX ст. із виходом фільмів Олександра Довженка "Звенигора", "Арсенал" та "Земля" (1928-1930). А у 1930-ті роки вперше з’явився звук у стрічках Івана Кавалерідзе "Коліївщина", "Прометей" та "Наталка Полтавка" (1933-1936). У повоєнні роки з’явилися кінофільми відомих режисерів - Сергія Параджанова, Кіри Муратової, Леоніда Осики. В них засяяли зірки Іван Миколайчук, Леонід Биков, Ада Роговцева та Богдан Ступка.
У другі вихідні вересня (друга субота-неділя) житомиряни відзначають свято рідного міста - День міста Житомир. Житомир є одним із найстаріших міст Русі та розташовується на півночі сучасної України. Датою заснування вважається 884 рік. Археологічні дослідження вказують, що перші поселення тут були ще в бронзову епоху. Місто здавна населяли древляни, зокрема, житичі, що входили до їх племінного союзу (за думкою вченого Шафарика). Назва племені, за деякими джерелами, і дала назву місту - Житомир. Однак є й інші версії. Наприклад, Житомиром звали одного дружинника київських князів Аскольда і Діра, який, відмовивши у служінні Олегу, переховувався у цих краях.
У 1240 році під час навали татаро-монгол місто було розорене та зруйноване, як і більшість поселень Русі того часу. У 1320 році Житомир відвоював литовський князь Гедимін і звільнив від Золотої Орди, хоча місто піддавалося татарським набігам ще декілька разів до XVII ст.
Житомир отримав магдебурзьке право в 1444 році. У 1569 році увійшов до складу Речі Посполитої, а пізніше - до Російської імперії, у 1804 році став адміністративним центром Волинської губернії. Найбільших руйнувань місто зазнало під час Другої світової війни і лише у 50-х роках XX століття чисельність населення досягла довоєнного рівня.
Щорічно у другу суботу вересня, за винятком окремих рішень міської ради, місто Вінниця відзначає свій День народження. Згідно з літописом, заснування міста відбулося 1363 року. Хоча ці території здавна були заселені племенами уличів і тиверців, які входили до складу Русі. Пізніше землі відійшли до Галицько-Волинського князівства. Більше ста років на території сучасної Вінниччини панувала Золота Орда. У 1362 році Поділля потрапило до складу Князівства Литовського після того, як литовський князь Ольгерд переміг монголо-татар.
Походження назви досі достеменно не встановлено. За одними джерелами, назва походить від староруського слова "віно", що означає придане нареченої. За іншими джерелами - від слова "вінниця", гуральня, де варилося пиво. Також серед версій походження назви - від річки Віннички.
Статусу міста Вінниця набула у XV ст., отримавши магдебурзьке право. З того часу вона перебувала під владою Польщі та Російської імперії. У 1991 зі здобуттям незалежності місто перетворилось на один із туристичних центрів України, адже тут є багато цікавих та визначних місць.
Миколаїв щороку у другу суботу вересня святкує своє свято - День міста Миколаїв. Місто розташоване у 80 км від Чорного моря, в місці злиття двох річок - Інгул та Південний Буг. Відомо, що перші поселення на сучасній Миколаївщині зустрічались ще в епоху палеоліту, а це близько 20 тис. років тому. У період з XII по VIII ст. до н.е. на місці Миколаєва розташовувалось величезне місто, яке за розмірами не поступалося легендарній Трої. У самому центрі Миколаєва знаходиться археологічна пам’ятка - городище Дикий Сад, що нагадує про те давнє місто.
У 1788 році в гирлі річки Інгул була закладена верф. Нове місто почало рости навколо цієї верфі і вже через рік отримало свою назву на честь взяття Очакова в день Святого Миколая. Тоді й почалося масове заселення Миколаєва. У XIX ст. місто Миколаїв було центром суднобудівництва Російської імперії.
Згідно з прийнятим в 2001 році Статутом територіальної громади міста в другу суботу вересня свій День народження святкує місто Дніпро. Місце, де зараз розкинулось сучасне Дніпро, з давніх часів вважалось сприятливим для проживання. На околицях міста та на його території археологи знаходили стоянки людей часів кам’яного віку, неоліту, кочових племен кіммерійців, скіфів, сарматів. Вже в ті часи по річці Дніпро та Чорному морю був зв’язок зі східною частиною Середземномор’я.
Офіційно періодом заснування міста вважається 1787 рік. Тоді Катерина II наказала звести Преображенський собор (розпочато будівництво), а місто Катеринослав було перенесене із земель знищеної Запорозької Січі на теперішнє місце на річці Дніпро. Указом імператора Павла через 9 років Катеринослав перейменували в Новоросійськ. У 1802 році місту повернув попередню назву Олександр I. З 1918 по 1919 роки офіційно місто носило назву Січеслав, а через 7 років стало Дніпропетровськом на честь комуністичного діяча Григорія Петровського. Відповідно до закону про декомунізацію у 2016 році Дніпропетровськ став Дніпром.
День народження міста Луцьк Волинської області України святкують у другу суботу вересня. Це гарне місто з неповторною архітектурою, стародавньою історією, духовним багатством. Згідно з історичними джерелами, Луцьк був заснований дулібами у VII сторіччі, але є також інформація, що місто заснував Володимир Великий близько 1000 року.
Історія міста неоднозначна та багата подіями. Луцьк був столицею Галицько-Волинського князівства у 1340 році. Тут була збудована резиденція князя Любарта - Луцький замок. У цей час у місті почали будувати воєнні укріплення з цегли замість деревини, тому місто отримало змогу тривалий час витримувати осади ворогів.
У 1429 році у Луцьку зібралися європейські монархи, щоб дійти згоди у питанні захисту від османів. Ще через три роки місто отримало магдебурзьке право, що позитивно вплинуло на економічний, соціальний та Політичний розвиток. У 1569 році Луцьк опинився під владою Польщі та став центром Воєводства. З 1795 по 1918 рік населений пункт знаходиться під руською владою та стає повітовим містом Волинської губерній. Пізніше після підписання між Німеччиною та Радянським Союзом Пакту Молотова-Ріббентропа Луцьк входить до складу УРСР.
Місто Каховка щороку у другу суботу вересня святкує свій день народження. Каховка - це райцентр в Херсонській області. Офіційно заснування міста датується 1791 роком. Каховка була заснована Дмитром Куликовським та названа за прізвищем відомих військових братів Василя та Миколи Каховських. Проте задовго до того тут стояла фортеця Іслам-Кермен - в 1492 р. її збудував кримський хан Менґлі-Герай. Фортеця неодноразово була атакована українськими запорожцями та була остаточно зруйнована в 1695 році Іваном Мазепою.
Спочатку Каховка в документах значилась як слобода, однак, завдяки своєму вигідному географічному положенню на перехресті торговельних шляхів, швидко перетворилася на ярмаркове містечко. До кінця XIX ст. у місті розвилось промислове виробництво. З’явилися заводи сільськогосподарської техніки, лісопильний завод, пивоварня та горілчаний завод. За час свого існування місто входило до складу різних областей. Наприклад, з 1932 року Каховка належала Одещині, а з 1937-го - Миколаївській області. Лише у 1944 році місто перейшло до новоствореної Херсонської області.
14 вересня - яке сьогодні церковне свято
14 вересня у церковному календарі - Воздвиження Чесного і Життєдайного Хреста Господнього. Це свято вважається одним із найголовніших у східній християнській традиції. У першій половині IV століття в Єрусалимі мати імператора Костянтина Великого цариця Олена знайшла хрест, на якому був розіп'ятий Ісус Христос. Нею були організовані розкопки, під час яких було знайдено печеру Гробу Господнього, а неподалік неї три хрести. Чудо допомогло дізнатися, на якому саме розіп'яли Сина Божого. До хреста торкнулася хвора жінка, яка одразу вилікувалась.
За легендами, рівноапостольна імператриця Олена вирушила у подорож до Єрусалиму у пошуках християнських реліквій. Під час цієї подорожі було виявлено три хрести, проте не було зрозуміло, на якому саме з них розіп'яли Ісуса Христа. Щоб визначити Господній Хрест, ці три реліквії послідовно прикладали до хворої жінки, і один із хрестів напрочуд її зцілив - саме цей хрест був розп'яттям Ісуса. На цьому місці було зведено Храм Воскресіння Христового, де зберігалася одна з частин Господнього Хреста. Вже наступного дня після освячення храму розпочалося святкування Воздвиження Хреста Господнього.
Згодом протягом кількох століть частина хреста була вкрадена з храму, і її доля залишається невідомою, ймовірно, хрест був розбитий на дрібні частинки і поширений по різних країнах світу. Ця подія стала одним із 12 великих свят і включає один день передсвяткового періоду та 7 днів святкувань. Слово "воздвиження" можна пояснити як "піднесення", що символізує урочистий обряд шанування Хреста Господнього. З давніх-давен стало звичаєм у цей день дотримуватися суворого посту.
У церквах у день Воздвиження Хреста Господнього відбуваються святкові богослужіння та літургія. Після відвідин храму традиційно обливають будинок святою водою, наносять хрести або розміщують власноруч виготовлені символи.
Хто народився 14 вересня
14 вересня 1947 р. - Сер Найджел Джон Дермот "Сем" Нілл - новозеландський актор кіно і телебачення, відомий ролями у фільмах "Парк юрського періоду", "Парк юрського періоду 3", "Полювання на "Червоний жовтень"", "Крізь обрій", "У пащі божевілля", серіалах "Тюдори", "Гострі картузи", "Світ юрського періоду: Панування" та інших.
14 вересня 1952 р. - Микола Васильович Гнатюк - український естрадний співак. Першу славу приніс випадковий запис з оркестром Ростислава Бабича. Телегенічного співака стали запрошувати на телебачення - з екрана зазвучали в його виконанні пісні "Дівчина з квартири 45", "Крила удачі", "У веселого клена", "Якщо місто танцює".
14 вересня 1971 р. - Кімберлі Пейн Вільямс-Пейслі - американська акторка, режисерка, сценаристка і продюсерка. Вона найбільш відома за роллю у фільмі "Батько нареченої" і його сиквелі "Батько нареченої 2", а також телесеріалами "Десяте королівство", "Як сказав Джим" і "Нешвілл".
14 вересня 1973 р. - Ендрю Джеймс Клаттербак - англійський актор кіно і телебачення. Широка популярність прийшла з виходом на екрани телесеріалу "Ходячі мерці", де він грав головну роль лідера групи тих, що вижили - Ріка Граймса. Його перша головна роль була в драмі Бі-бі-сі "Це життя".
14 вересня 1974 р. - Олеся Юріївна Власова - українська актриса театру та кіно. Найкращі фільми за її участю - "Жіночий лікар", "Я подарую тобі світанок", "Запитайте в осені" тощо.
14 вересня 1988 р. - Катерина Ігорівна Молчанова - українська акторка кіно та телебачення. Після успіху фільму Джорджадзе "Моя русалка, моя Лореляй" Молчанову помітила українська режисерка Олена Дем'яненко та запросила до свого масштабного проєкту "Моя бабуся Фані Каплан" на роль головної героїні.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.
