Шрам може бути червоним і темнішим за шкіру, або навпаки - лишатися світілішим і не засмагати.
Шрами бувають різних форм, розмірів і кольорів, і є результатом природного процесу загоєння шкіри після пошкоджень, незалежно від того, спричинені вони операцією, інфекцією, травмою чи надто швидким ростом тіла. Шрами виділяються на тлі всієї іншої шкіри, бо вони складаються з невпорядкованих пучків волокнистого білка - колагену, який відкладається в шкірі, коли тіло намагається загоїтися після травми, пише LiveScience.
Шрами відіграють важливу роль: вони дозволяють тілу замінити втрачені або спотворені тканини. Шкіра складається з трьох основних шарів. Зовнішній шар шкіри, відомий як епідерміс, є його найтоншим шаром. Він складається з шарів сплощених епітеліальних клітин, які разом діють як броня, захищаючи тіло від зовнішнього світу.
Глибше, під епідермісом знаходиться дерма - найтовстіший шар шкіри, який містить нерви, кровоносні судини, волосяні фолікули, потові та сальні залози. У дермі також є велика волокниста мережа білків, які називаються колагеном і еластином, які відповідно підтримують структуру та еластичність шкіри. Нарешті, гіподерма - це найглибший шар шкіри. Він містить жирову тканину для амортизації внутрішніх органів і захисту тканин від травм.
Якщо ви пошкодите лише епідерміс - як у більшості випадків сонячних опіків - цей зовнішній шар шкіри просто відшаровується, залишаючи глибокі шари шкіри недоторканими. Але якщо травма проникає глибоко в дерму, тіло потім має відновити цю пошкоджену тканину. Утворюється струп, щоб заклеїти рану, а потім запалення починає загоюватися. Потім шкіра починає перебудовувати тканину всередині цієї рани, і випадковий спосіб, яким це відбувається, є причиною утворення рубця.
У нормальній шкірі мережа колагенових волокон дерми схожа на шматок тканини, ретельно витканий у гарний гладкий візерунок. Якщо травма розриває цю тканину, організм виробляє нові колагенові волокна, щоб заповнити будь-які прогалини. Однак замість того, щоб знову гарно сплести нові волокна по всій рані, тіло скидає їх усі разом у перемішану купу. Це неорганізоване накопичення колагену становить більшу частину рубцевої тканини. Саме тому вона має інакший вигляд, ніж нормальна шкіра, й менше тягнеться.
Рубцева тканина також відрізняється від шкіри без рубців тим, що вона не містить волосяних фолікулів або потових залоз. У людей зі світлою шкірою шрам спочатку може виглядати рожевим або червоним, але з часом цей колір зникає, і шрам стає трохи світлішим або темнішим за звичайний колір шкіри. Шрами людей зі смаглявою шкірою часто виглядають як темні плями, а білявих - як світлі.
Іноді організм продовжує відкладати колаген у рубцевій тканині довше, ніж зазвичай, утворюючи так званий келоїдний або гіпертрофічний рубець. Це товсті рельєфні шрами, які можуть бути червоними, рожевими або фіолетовими або трохи темнішими за звичайний тон шкіри. Келоїдні рубці більші за первісну рану, тоді як гіпертрофічні рубці мають такий же розмір.
Підлітки та вагітні жінки мають більшу ймовірність розвитку гіпертрофічних рубців, можливо, через гормональні зміни, які посилюють запалення в організмі. Келоїдні рубці частіше зустрічаються у людей із темнішим відтінком шкіри, ймовірно, через генетичні фактори ризику.
З часом шрами здатні зникати, оскільки змішані колагенові волокна в них починають вирівнюватися та згладжуватися. Цей процес може тривати від шести до 18 місяців. Наскільки зникає шрам, залежить від його розміру, розташування та типу. Однак шрами ніколи не зникають повністю, тому що перемішана тканина залишається принципово відмінною від шкіри навколо неї.
Теоретично у людей може існувати спосіб ініціювати загоєння без шрамів. Деякі тварини, наприклад саламандри, здатні повністю відновлювати поранену шкіру, не залишаючи шрамів. Люди також можуть це робити, але лише як плоди, протягом перших двох триместрів вагітності. Після цього ми втрачаємо здатність регенерувати тканину рани, і вчені поки не знають чому саме так відбувається. Дослідження на тваринах показали, що на шкірі, пересадженій від дорослої особини до плоду, все одно залишиться рубець. Це свідчить про те, що дорослі клітини шкіри запрограмовані на рубці, а не на регенерацію.
Тим часом деякі методи лікування можуть зменшити появу шрамів. Наприклад, лазерна терапія може змінити колір і висоту шраму, тоді як масаж шраму, особливо за допомогою силікону, може допомогти розгладити його. Інші варіанти лікування включають хірургічне видалення рубця і створення нового, меншого й одноріднішого на вигляд. Ін’єкції стероїдів також можуть зменшити розмір гіпертрофічних і келоїдних рубців. Ці ін’єкції розщеплюють колагенові волокна в рубцях і зменшують запалення, що спричиняє набряк тканини всередині них.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.