Пишна і здорова ялина: секрети правильної посадки, догляду та формування крони
Як правильно висадити смереку і врятувати пошкоджену ялину, перетворивши її на декоративний кущ
Якщо мрієте про пухнасту зелену красуню біля будинку, є кілька хитрощів, які варто знати ще до того, як брати лопату. Про особливості посадки й догляду за ялиною звичайною, або смерекою, розповів кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий доцент кафедри лісового і садово-паркового господарства Бережанського агротехнічного інституту Янош Шляхта. Ці дерева тіньовитривалі, морозостійкі й досить швидко ростуть, тож виростити гарну ялину під силу навіть не надто досвідченому садівнику. Головне - правильно підготувати яму, підібрати місце під сонцем чи в затінку залежно від сорту і не забувати про поливання в спеку. А якщо дерево вже постраждало від морозів чи надто ревного "дизайну" сусіда з секатором - не поспішайте його викорчовувати, з нього ще можна сформувати гарний декоративний кущ.
Обираємо місце і готуємо яму для смереки
Ялина звичайна, яку в народі називають смерекою, у природі трапляється від Скандинавії до Балкан і є такою, що найшвидше росте серед усіх видів свого роду. Потужний стовбур вкриває тонка, луската червоно-бура, інколи сірувата кора, а хвоя чотиригранна, загострена, завдовжки 10-25 мм. Це дерево віддає перевагу свіжим і вологим дренованим ґрунтам, тож про якісний дренаж варто подбати ще на етапі копання ями.
"Особливістю ялини є те, що її гілки чутливо реагують на вологість повітря. Коли сухо і ясно, вони стоять похилі, а у вологу погоду розправляються, навіть вигинаються догори", - розповів кандидат сільськогосподарських наук Янош Шляхта.
Блакитні ялини краще висаджувати на сонці - у тіні вони втрачають частину декоративного забарвлення, тоді як звичайна смерека добре почувається і в затінку. Оптимальна відстань між деревами - 2-3 м, щоб кронам було де розкинутися. На дно ями варто насипати шар дренажу з каменів, керамзиту й піску завтовшки не менше 20 см, а потім заповнити її на 2/3 поживним субстратом із дернової та листкової землі, торфу й піску у пропорції 2:2:1:1, додавши 100-150 г нітроамофоски.
Висаджувати деревце потрібно так, щоб коренева шийка залишалася на рівні землі, після чого рослину варто щедро полити й замульчувати ділянку торфом. У спекотну погоду молодим ялинам потрібне щотижневе поливання - 10-12 л води на дерево - і додаткове дощування крони. Після кожного поливання ґрунт біля стовбура краще розпушити й знову замульчувати, щоб волога не випаровувалася надто швидко.
Захищаємо молоді ялинки взимку і живимо навесні
Одразу після висадки підживлювати деревце не варто - краще зробити це рано навесні, використавши комплексні добрива для хвойних у кількості 100-120 г на дерево. Навесні ж проводять і санітарне обрізування: видаляють лише сухі, зламані гілки або одну з роздвоєних верхівок, інакше крона з часом стане неохайною.
Незважаючи на репутацію зимових красунь, молоді ялинки насправді досить вразливі: їм шкодять і сонячні опіки, і навіть звичайні заморозки. Тому на зиму, особливо у перші два роки після посадки, ґрунт під деревцем варто мульчувати торфом або тирсою шаром 6-8 см, а хвою прикрити мішковиною. Дорослі ялини вже достатньо зимостійкі й такого захисту не потребують.
Рятуємо пошкоджену ялину - робимо з неї декоративний кущ
Якщо сусід чи попередній власник ділянки "перестарався" з обрізуванням хвойного дерева, не поспішайте прощатися з рослиною. Пан Шляхта разом зі співавтором запатентував метод формування декоративних кущів із пошкоджених хвойних дерев, і застосувати його можна, якщо від спиляного деревця залишилося бодай одне нижнє кільце гілок.
Для формування компактного куща зріз роблять на 1-2 см вище нижнього кільця, і важливо, щоб на цьому кільці збереглося щонайменше три здорові гілки, спрямовані в різні боки. Якщо з часом на залишку стовбурця почнуть рости нові пагони і вони надто витягнуться, їх слід вкорочувати - так формується компактна кущоподібна рослина з невеликим приростом у висоту. За словами фахівця, такий спосіб формування найкраще працює, коли діаметр торцевого зрізу становить від 4 до 8 см.
- Якщо здоровими залишилися три і більше нижніх кілець - можна сформувати не кущ, а невелике деревце
- Якщо пошкоджено дво- чи триметрову вершину великого дерева - з нього формують багатовершинне дерево
- У цьому разі важливо не допустити, щоб одна з бокових гілок стала новим лідером
Такий спосіб формування корисний і в розсадниках, де серед саджанців ялини, ялиці, тиса чи дугласії завжди трапляються рослини з дефектами крони через підмерзання, механічні пошкодження чи однобокість. Утім, починати таке формування варто лише тоді, коли діаметр стовбура біля кореневої шийки ялини перевищує 4 см - на молодших деревцях процедура може зашкодити більше, ніж допомогти.
Якщо плекаєте на ділянці не лише хвойні, а й інші декоративні дерева, варто пам'ятати, що правильний догляд навесні і восени однаково важливий для будь-яких садових рослин - і ялина в цьому не виняток.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
