Даремно просили про допомогу двадцять хвилин: останні миті загибелі підводного човна Титан - фальшивка

Такого висновку дійшло розслідування, яке тривало рік.

Титан, вибух, катастрофа, Титанік, корабель, затонуле судно, розслідування
Члени екіпажу "Титан" не знали про неминучий вибух та про свою трагічну долю.

Бортовий журнал після загибелі підводного апарату "Титан" визнали підробкою. Схоже, хтось навмисне замінив його на фальшивку. Федеральна команда з розслідування цієї катастрофи виявила, що детальний опис занурення апарату є "вигаданим", повідомляє NYTimes.

Минулого року в інтернеті широко поширилася так звана стенограма зв'язку між підводним апаратом "Титан" і його материнським кораблем. Переглянутий мільйони разів, так званий журнал свідчив про те, що п'ятеро мандрівників до місця загибелі "Титаніка" марно сигналізували про біду, що на них насувалася, перед вибухом, який зрештою стався. 

У фальшивій стенограмі йшлося про те, що "Титан" інформував свій материнський корабель про серію тривог корпусу, а також про повідомлення про потріскування. Нібито останнє повідомлення з "Титана" про корпусні датчики звучало так "Тривога активна, червоний колір". Фальшива стенограма закінчилася на тривожній ноті мовчання, оскільки материнське судно надіслало сім коротких повідомлень, але не отримало жодної відповіді. "Будь ласка, дайте відповідь, якщо зможете", - йшлося в нібито останньому повідомленні.

Але голова групи федерального уряду США, що розслідувала катастрофу, заявив, що вся стенограма є вигадкою. Після майже року розслідування його група не знайшла жодних ознак того, що п'ятеро мандрівників на борту "Титану" були попереджені про катастрофічний вибух, який зрештою забрав їхні життя. На глибині понад 3 км, де морська вода чинить величезний тиск, вибух призвів до миттєвого руйнування корпусу корабля.

"Я впевнений, що це фальшивий запис. Його було вигадано", - сказав капітан і очільник розслідування Джейсон Нойбауер. Проте авторів цієї вигадки він не назвав. 

Незважаючи на те, що журнал видавався автентичним, федеральна команда розкусила цю фальшивку з цілої низки причин. Команда отримала доступ до записів фактичного зв'язку між підводним апаратом і його материнським кораблем, що залишаються під таємницею слідства. Виходячи з них, члени екіпажу "Титану" не знали про неминучий вибух та про свою трагічну долю. А отже, не страждали безпосередньо перед вибухом, в останні хвилини свого життя.

"Від цього не стає менш боляче. Але це може допомогти родичам загиблих пережити втрату", - додав слідчий.

Розкриття слідчого є першими результатами всебічного розслідування катастрофи та її причин. Розслідування офіційно розпочалося 23 червня 2023 року. На підготовку остаточного звіту можуть піти роки.

Вивантаження уламків з підводного човна «Титан» на причалі канадської берегової охорони в Сент-Джонсі, Ньюфаундленд, минулого року. На головному фото до матеріалу капітан Джейсон Нойбауер (ліворуч) виступає під час прес-конференції в червні минулого року на станції берегової охорони в Бостоні.
Капітан Джейсон Нойбауер виступає під час прес-конференції в червні минулого року на станції берегової охорони в Бостоні. На головному фото до матеріалу (ліворуч) вивантаження уламків з підводного човна "Титан" на причалі канадської берегової охорони в Ньюфаундленді минулого року. 

Вибух "Титану": трагедія на глибині

Катастрофа "Титану" почалася 18 червня 2023 року, коли судно було оголошено зниклим безвісти в Північній Атлантиці. Через п'ять днів, 22 червня, берегова охорона, посилаючись на виявлення уламків "Титану" поблизу місця спочинку "Титаніка" (саме туди направлялися експедиція), оголосила, що підводний апарат зазнав "катастрофічного вибуху".

На борту "Титану" загинули п'ятеро чоловіків, серед яких 48-річний британський і пакистанський бізнесмен Шахзада Давуд,  його син, 19-річний Сулеман, 58-річний керівник британської авіакомпанії Геміш Гардінг, 77-річний французький дослідник "Титаніка" Поль-Анрі Наржоле, і 61-річний Стоктон Раш, засновник і головний виконавчий директор OceanGate, американської фірми, яка побудувала підводний човен "Титан" і організувала його туристичне занурення. Того дня Раш був керманичем "Титана".

Роками, починаючи з 2018 року, пан Раш відмахувався від попереджень про те, що новаторський дизайн підводного човна приречений на провал. У відмові від послуг OceanGate для потенційних пасажирів, опублікованій на сайті Business Insider, йдеться про те, що "експериментальне" судно занурювалося під воду близько 90 разів і досягло глибини "Титаніка" протягом 13 занурень.

Протягом п'яти напружених днів міжнародний флот шукав зникле судно, що давало надію на те, що члени екіпажу "Титану" були живі, але потрапили в пастку на глибині. У новинах ставили питання, скільки кисню могло залишитися в системі життєзабезпечення підводного човна. Буцімто були зафіксовані підводні удари. Деякі аналітики тоді припустили, що ті, хто вижив у затонулому підводному човні, відчайдушно намагалися подати сигнал про своє місцезнаходження в надії на порятунок.

Повідомлення Берегової охорони про вибух поклало край надії. Протягом наступних тижнів громадськість обговорювала, що могло піти не так в останні хвилини життя "Титану" 18 червня 2023 року. А вже за тиждень, десь наприкінці червня в інтернеті з'явилася стенограма, яка містила похвилинний звіт, багатий на технічні деталі. У ньому були перераховані спеціалізовані абревіатури "Титану", ім'я експерта з материнського корабля і достовірні зображення спуску підводного апарату.

Коротше кажучи, детальний звіт мав атмосферу достовірності. В журналі члени екіпажу "виглядали так, ніби вони були в паніці". В YouTube під відео, яке набрало майже сім мільйонів переглядів, юзери писали про те, що настрашніше знати про неминучість, яка насувається. 

"Це так страшно знати, що ці хлопці провели 20 хвилин у страху за своє життя", - йшлося в коментарях. 

Розслідування було надскладним 

Проте нині голова федерального розслідування розповів не лише про те, що його команда відкинула автентичність стенограми, але й про те, що розслідування було одним з найскладніших, з якими він коли-небудь стикався за останні десятиліття. За його словами, ускладнюючими факторами були:

  • відсутність свідків катастрофи,
  • багатство новітніх суднових технологій,
  • необхідність тестування складних матеріалів,
  • вилучення даних з електронних пристроїв,
  • а також місце катастрофи біля берегів Канади в міжнародних водах, що створювало проблеми з юрисдикцією.

Саме занурення ілюструє ці складнощі. OceanGate базувався в штаті Вашингтон, але його материнське судно "Полярний принц" було з Канади, а п'ятеро людей на борту підводного апарату були громадянами Англії, Пакистану, Франції та Сполучених Штатів. Як наслідок, розслідування Берегової охорони мало багато партнерів - не лише Національну раду з безпеки на транспорті США, але й аналогічні органи в Канаді, Франції та Великій Британії. Агентство також покладалося на військово-морські сили США у питанні вилучення уламків з місця аварії.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Головна Актуально Informator.ua Україна на часі Youtube