Чому українці розлюбили свято 8 березня, і що прийшло йому на заміну

Зазвичай перші весняні сонечко й тепло лагідно вітають українців на початку березня. І хоч земля ще остигла після зимової сплячки, повітря вже інше - його наповнюють свіжі запахи та цвірінькання птахів. Зелені та квітів ще немає, тож яскраві тюльпани, гортензії та гіацинти на поличках супермаркетів та невеличких квіткарень неабияк впадають у око. Їх вже виставили на продаж до свята 8 березня - пострадянської традиції вітати жінок з приходом весни.

Варто сказати, що сьогодні ставлення до нього в українців суттєво змінилося. Воно трансформувалося поступово, а після повномасштабного вторгнення рф, яка вважає себе політичною правонаступницею СРСР, наші співвітчизники все частіше схильні не святкувати цю дату взагалі. З обрядового в промислових масштабах свята - дата перетворилася хіба що на привід подарувати перші в сезоні свіжі квіти мамам, донькам та жінкам. Сьогодні - це особистий вибір кожного українця. 

Жінки та їхні права, або чому це важливо

Світ відзначає 8 березня як Міжнародний жіночий день - International Women's Day. Його повна назва звучить так - Міжнародний день боротьби за права жінок і міжнародний мир, а засновано дату рішенням ООН від 1977 року. В різних країнах щорічно відзначають 8 березня на згадку про культурні, політичні та соціально-економічні досягнення жінок у всьому світі. Сьогодні дату відзначають в 40 країнах світу. Звісно ж, Україна прийняла світоглядно ближчі їй світові засади розуміння цього свята - де жінка має рівні із чоловіком економічні та суспільні права. 

І якщо в СРСР 8 березня культивувало патріархальні устої суспільства, де чоловік - сильніший, поважніший та все вирішуючий, в світі ця дата покликана стверджувати права жінок та їхні надбання в боротьбі на цій ниві. Серед радянської інтелігенції навіть існувала традиція, коли саме цього дня - в порядку річного виключення - чоловік готував сніданок і пригощав ним жінку. Увесь інший час хатні обов'язки, до ряду з робітничими, лягали виключно на плечі жінок,. Це є однією з яскравих ознак патріархального устрою суспільства. 

Крім того, радянський чоловік дарував жінці квіти з позиції переваги - від сильної статі - слабкій. Українські ж чоловіки дарують квіти своїм жінкам, до яких дослухаються і яких цінують. В Україні здавна жінка вважалася Берегинею, яка асоціюється з родючістю та життям. А як вже зрозумів увесь світ, ставлення до життя в українців та росіян (останні досі пишаються вигаданим статусом титульної нації радянської імперії) геть різне. 

Але не дивлячись на той факт, що свято має міжнародну історію та контекст, українці схиляються до думки про потребу відмовитись від нього взагалі. Адже як то кажуть, "ложечки повернули, а осад залишився". Після років поневолення кривавим імперським режимом у складі "совка", вільні люди не хочуть мати нічого спільного з естетикою та контекстами радянщини. Уже кілька років в Україні обговорюють відмову від святкування Міжнародного жіночого дня 8 березня.

Радянська політична традиція свят

В СРСР свята використовуалися для кількох цілей. Одна з них - відволікання народу від кривавих репресій. Так, в розпал останніх сталінський режим вигадав гучні святкування Нового року, з величезною ялинкою, символом режиму на ній - червоною зіркою та масовими псевдо радісними гуляннями в будинках піонерів. Коли мільйони радянських людей гинули в таборах ГУЛАГу, за доносами визнані "ворогами народу", система захоплювала робітничий люд істеричною мішурою свята. 

Ще одне покликання свят в імерській політиці, де нічого не існувало просто так, мало на меті культивувати й славити режим, стимулюючи народ до все нових і нових звершень. Тож схожу, себто політичну опцію мало й 8 березня - свято, яке нібито урівнювало радянських жінок в правах з радянськими чоловіками. Проте ключове тут слово "нібито", а рівність мала свій акцент, вигідний тоталітарній секті. Тепер жінки мали працювати на рівні із чоловіками (з'являється наратив про ударниць праці), аби всі разом "робітники" виконували "п'ятирічки" за рік і таким чином піднімали економіку "совка" за обрій. Кінцева мета - збагачення політичних еліт та поширення політичного впливу СРСР на світовій арені.

Так, підкреслюючи роль жінок у колгоспній праці, Сталін зазначав, що жінка відтепер працює вже не на батька і не на чоловіка, а насамперед на себе, саме колгоспний лад робить жінку-робітницю рівною чоловіку-робітнику. Актуальні жіночі образи офіційна державна ідеологія закріплювала в періодиці - "Радянська жінка", "Колгоспниця", "Селянка" тощо. 8 березня чудово ставало в цей самісінький ідеологічний ряд. До речі, дата святкування, за даними BBC, також походить із росії, де 8 березня 1917 року жінки в Петрограді вийшли на демонстрацію. 

Валентинка замінила гілку мімози

В контексті вищезгаданого історичного досвіду волелюбні українці відійшли від масових святкувань 8 березня, щойно випала нагода створити власну вільну державу - з новими символами державності. Прагнення українців відмовитись від традиції святкування цієї дати - не просто бажання видалити спільний з росіянами досвід. Це певню мірою природній процес очищення суспільства від імперської пропаганди, тобто елемент суспільної декомунізації. 

Українцям видалось котекстно ближчим свято романтики, яке сучасна українська молодь відзначає наприкінці зими - в переддень весни. День Святого Валентина став прекрасним приводом не тільки зізнатись в почуттях другим половинкам чи подарувати коханим квіти. В Україні в цю дату вітають навіть кровних родичів, адже квітів не буває забагато, особливо якщо вони презентовані від щирого серця. Таким чином у співвітчизників символ серця та глибоких почуттів поступово замінив символ гілочки мімози, від якої досі міцно віє естетикою радянських листівок. 

Цікаві факти про 8 березня

• Жінки подали голос. 8 березня 1857 року. Нью-Йорк. Американські текстильниці виступили з вимогами за рівну оплату праці з чоловіками, поліпшення її умов, 10-годинний робочий день. Страйк не дав жодних результатів, а мирний мітинг розігнала поліція. Згодом він отримав назву "маршем порожніх каструль".
• Жінкам набридло бути безправними. 8 березня 1908 року. Нью-Йорк. Відбулася демонстрація "соціалістичних жінок", пов'язана з текстильними страйками у 1857-58 роках. Тисячі жінок вимагали права голосу, виступили проти важких умов праці та проти дитячої праці.
• Тиск зростає. Масштабні щорічні страйки жінок по всій Америці змусили її Соціалістичну партію оголосити 28 лютого 1909 року першим Міжнародним днем жінок.
• На арені з'являється Клара. Німецька соціалістка та журналістка Клара Цеткін запропонувала визнати 8 березня Міжнародним жіночим днем на честь пам'яті демонстрацій робочого жіноцтва в Америці (і, вочевидь, росії). 
• Виборче право та економічна незалежність. У резолюції, запропонованій Кларою Цеткін, зокрема, йшлося про необхідність надання жінкам виборчого права та економічної незалежності, яка дозволить жінкам не бути пригнобленими чоловіками в світі, що незворотньо змінився. 

Тобто Клара боролася за те, аби жінки отримували гідну оплату праці, а не за те, щоб вони більше працювали поряд з чоловіками, як це подавалося в СРСР. Совок звично перекрутив головні посили феміністичного руху і використав їх для укріплення засад власної людожерської пропаганди. Тож і святкувати варто Міжнародний жіночий день з акцентом на правах жінки на голос, і аж ніяк не 8 березня - з наративом про слабку стать.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.