Не заборонене в Україні свято викликає такі погані асоціації, що скасування сталося само собою
Дискусії щодо свят із радянським “шлейфом” та спроби скасувати їх в Україні перервала повномасштабна війна, а вираз “шашлики на травневі” набув негативного, якщо не сказати лайливого відтінку. Проте номінально свято залишилося, але через воєнний стан всі офіційні святкові вихідні скасовані. Тому сьогодні у нас звичайний робочий день - загалом, день праці у всіх сенсах слова.
До речі, про день праці: часткова декомунізація Першотравня у нас таки сталася. У 2017 році Верховна Рада внесла зміни до Кодексу законів про працю, і Міжнародний день солідарності трудящих став Днем праці, як і в багатьох країнах Європи.
Найімовірніше, після війни Україна таки позбудеться головних радянських святкових наративів на зразок 1 травня, 8 березня і, можливо, навіть Нового року. Хоча два головні весняні свята є міжнародними - вони не вигадані Радянським Союзом, а майстерно спотворені радянською пропагандою.
Саме свято має зовсім не святкові витоки, швидше, це данина пам'яті протестам американських робочих, що сталися 1886 року. Розпочавшись останніми днями квітня в Чикаго, вони захлеснули Нью-Йорк, Балтімор, Вашингтон та інші міста. 1 травня вже сотні тисяч робітників промислових центрів США вийшли на страйки, вимагаючи скоротити робочий день до 8 години та отримати хоча б мінімальні права. У ході протестів і сутичок з поліцією багато страйкарів було заарештовано, з обох боків булі вбиті, кількох призвідників після придушення демонстрацій стратили. Через три роки, 1889-го, на конгресі Міжнародного об'єднання соціалістичних робітничих партій 1 травня оголосили днем солідарності робітників усього світу та днем проведення робочих демонстрацій.
До речі, у Львові День праці почали відзначати ще за часів Австро-Угорщини, у 1890 році. Тоді Галичина займала третє місце у світі з видобутку нафти, і робітники нафтовидобувної промисловості зазнавали нещадної експлуатації. Тож це свято там активно підтримали, лише називали його “Львівська маївка”.
Щодо Радянського Союзу, день праці став справжнім подарунком для комуністичної ідеології. Адже робітничий клас був одним із головних опор радянської ідеологічної машини, на якій можна було нескінченно спекулювати. Перекрутили історію свята і очолили його, звеличували робітників не на ділі, а на словах - маленька зарплата, натомість два вихідні – 1 та 2 травня. І якщо запитати старше покоління про першотравневі демонстрації, ніхто не знає ні про Чикаго, ні про американські протести, але всі пам'ятають кульки, транспаранти та гасла “Хай живе Комуністична партія! Ура, товариші!"
Нині Міжнародний день праці відзначають у 143 країнах світу, причому в США для цього обрано іншу дату - останню неділю вересня. Десь це свято набуло фестивально-карнавального відтінку, десь відбуваються демонстрації та політичні мітинги, у деяких країнах сьогодні вихідний день. "Товариші" в Росії продовжують марширувати і славити кого треба, і це те, з чим точно не хочеться мати нічого спільного. Україна обере свій шлях - без радянського підтексту у будь-чому, а відзначати свій власний день праці, особливо якщо виходить працювати не більше восьми годин, може кожен.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал щоб не пропустити важливі новини За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.