Лікар-алерголог: Усі бачили, як прилетів пісок із Сахари. Отак з вітром прилітають і алергени з Європи

Весняний сезон алергії  цього року виявився дуже агресивним через одночасне цвітіння дерев, рослин та квітів. Алергія, яка входить у топ-5 найпоширеніших хвороб у світі, має всі шанси “підвищити показники”, адже факторів ризику для її виникнення стає все більше, і не останню роль у цьому відіграє війна. 

За більш ніж два роки, незважаючи на те, що велика кількість українців переїхала до інших країн, у алергологів побільшало і роботи, і пацієнтів. Чому так відбувається та на що чекати далі, Інформатору розповів завідувач кафедри клінічної, лабораторної імунології та алергології Національного університету охорони здоров’я ім. П.Л.Шупика, лікар-алерголог Віктор Літус.

Як і пісок з Сахари, до нас прилітають алергени з Європи

Останній місяць весни - зазвичай теж непростий час для людей із алергією, адже цвітуть верба, бук, ліщина, тополя, вільха, акація. Вона, до речі, у деяких регіонах почала розцвітати вже наприкінці квітня.

“До букових починають приєднуватися злакові трави, і це тільки те, що росте у тій чи іншій місцевості, - зауважує алерголог. - Усі бачили, як до нас прилетів пісок із Сахари? Отак з вітром прилітають і алергени з Європи - усе, що там цвіте, в залежності від напрямку вітру, попадає до нас. До того ж, йде війна, в повітря піднімається багато грунту та пилку рослин, потім все це розноситься по всій Україні. Тож, у повітрі буде більше алергенів. Літо, думаю, буде жарке, але для наших пацієнтів головне, щоб не сухе, адже дощі зменшують кількість пилку”.

Щодо особливостей нинішнього сезону, вже почала з’являтися плісень - і яка літає у повітрі, і та, що живе у кондиционерах. За словами лікаря, у цей час з’являються пацієнти, що сідають в машину, вмикають кондиціонер і швидко починають хворіти. Вважають, що у них простуда - із закладеними носом, нежиттю, кашлем, хоча насправді це алергія.

Тому алергологи радять підготуватися тим, хто знає про свої алергічні прояви, та запастися препаратами, що знімають симптоми. Та починати приймати їх за тиждень до моменту, коли, на їхню думку, з’явиться алергія. Або ж при перших найменших ознаках: коли хоть трішечки почало свербіти чи закладати ніс. Адже попередити алергічне запалення значно простіше, ніж лікувати, коли воно розіграється.

До того ж, враховуємо потепління, від якого нікуди не дінешся, і яке теж помножує кількість людей з алергією. 

“Коли в Україні була сильна зима, багато рослин у нас не виживали - та ж амброзія. А тепер її повно кругом, і вона пилить досить довго. І спроби скошувати її нічого не дають, бо тільки з корінням треба виривати, адже цвіте навіть зовсім мала двосантиметрова рослина. Тож, природа дуже допомагає алергологам мати багато пацієнтів”, - розповів Віктор Літус.

Між стресом та імунною системою - прямий зв’язок

Окрім природи нинішньому активному розповсюдженні алергії “допомагає” стрес, який дуже підвищує чутливість до алергії. І неважливо який він - нервовий, фізичний або глобальний.

“Між стресом та імунною системою прямий зв’язок, - зауважує алерголог. - Тому у багатьох пацієнтів зараз загострюється атопічний дерматит, псоріаз. Хтось трохи понервує - і зразу ніс закладає або кашель, приступи бронхіальної астми. Є корисний адаптивний стрес, а ми живемо в хронічному не адаптивному, і це посилює прояви алергії”.

Ба більше, стрес може бути причиною появи цього захворювання у людей, які раніше нічого не знали про алергію або у яких вона проходила легко, а зараз - набагато важче. Тому все більше історій, коли у людей, які через війну переїхали зі сходу на захід України, почалась алергія. Хоча раніше, якщо казати про ту ж амброзію, у серпні алергики їхали з Дніпра чи Запоріжжя у Карпати рятуватися від неї. Тож у наш час, коли так багато людей стали переселенцями, переїзд в іншу місцевість може викликати алергію завдяки дії стресових та природних факторів. І можна переїхати на захід країни, де більш сирий клімат і отримати алергію на плісняву, яку стрес ще й посилить.

Але й це не всі причини того, чому алергія може виникнути, здавалося б, на рівному місці.

“Велике значення має алергічний анамнез людини и і спадковість, адже це генетично обумовлене захворювання, - пояснює Віктор Літус. - І алергія може бути у бабусі, а потім з’явитися у онука. По-друге, має значення стиль харчування та стиль життя. Але алергічна реакція не обов’язково є патологічною. Загалом, це швидка захисна реакція, яка може захищати від гельмінтів,від простіших, від деяких видів пухлин. І якщо її мало - це добре, а коли забагато - виникає алергія. Але треба розуміти: ми всі заточені на певні навантаження, їхню кількість та вид. Наприклад, хтось добре переносить сварки, а хтось після них не може відійти, з алергією - теж саме. У мене був знайомий, у якого все було нормально, поки він не вирішив дізнатися, як пахне амброзія. Понюхав - і тут же розвився алергічний риніт. Тобто, у нього була готовність, яка у тій чи іншій мірі є у всіх, але, якби він не перебрав ту дозу, яку організм міг опрацювати, не перевищив можливості організму, нічого б і не було”.

Їжте полуницю, але не мисками

Змінити наші алергічні реакції або викликати їх здатні деякі речі, які порушують імунну систему - від вагітності до операцій. Тому у жінок після народження дитини може з’явитися алергія. Або ж внаслідок не адаптивного стресу, який виникає через оперативні втручання або травми - як психогенні, так і фізичні. 

Велику роль у виникненні алергії грає й екологія - від неї багато в чому залежить і агресивність алергенів, і те, як реагує організм на всі ці тригери. З урахуванням важких наслідків війни на екологію нам, на жаль, треба готуватися до збільшення захворюваності.

“Української статистики у нас немає, але алергії у світі взагалі все більше, за прогнозами ВООЗ, за 20 років 50% населення матимуть ту чи іншу її форму”, - попереджає алерголог.

Але у деяких випадках алергія може і “здати назад”, наприклад, при переїзді в іншу місцевість, який здатен як спровокувати це захворювання, так і позбавити його. 

Або у випадку харчової алергії у дітей, які легко переростають її. Якщо давать їм маленькі дози алергену, у них розвивається природна толерантність, пояснює лікар. Розроблена практика: знаходимо алерген - усуваємо його з раціону - поступово и потрішки вводимо його у харчування. 

“Особливо люблю маленьких пацієнтів за те, що їх можна легко вилікувати, не просто полегшити стан. Дорослих теж можна, але з ними працювати значно довше і складніше. Але в усіх випадках головне - не дати розігратися всім цим процесам, тобто зразу ж звернутися до лікаря. Алерген-специфічна імунотерапія - єдиний метод, який дозволяє не зняти симптоми, а вилікувати. Алергенів стає все більше, і алергологи без роботи не залишаться”.

А поки триває сезон цвітіння, лікарі радять звернути увагу на харчування. До речі, за словами Віктора Літуса, якщо раніше продукти-алергени суворо обмежували, зараз інша практика. Треба просто вживати маленькі порції - регулярно, але потроху. І не допускати ситуацій, коли спробували полуницю - алергічної реакції немає, з’їли миску - отримали кропив’янку.  

Не рекомендує лікар у сезон загострення судинозвужувальні препарати для лікування алергічного риніту. Вони зазвичай неправильно використовуються - довше та частіше допустимого, викликають залежність, негативно впливають на слизову, особливо у дітей. 

Тим же, хто не стикався з алергією раніше, треба звертати увагу на підозрілі симптоми: багаторазове чхання, свербіж у носі та в очах, закладеність носа, активне виділення води з носа, кашель - особливо нічний, можливо, кропів’янка і навіть проноси. При таких “червоних прапорцях” треба йти не до аптеки, а до лікаря, аби не нашкодити собі и не розтягнути потім лікування на роки.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.