В цей день народилися німецький актор Янніс Нівенер та український футболіст Олексій Михайличенко - свята, церковні та народні традиції на суботу, 30 березня
У суботу, 30 березня, православна церква шанує пам'ять святого ігумена Іоанна Ліствичника, Синайського. Іменини сьогодні святкують Іван, Захар, Сава, Софроній та Кіфа.
Православні святкують церковне свято 30 березня на честь преподобного Іоанна Ліствичника, настоятеля Синайського монастиря. Святий Іоанн жив приблизно в другій половині VI століття. У 16 років він прийшов до Синайської обителі і став учнем Мартирія. Через чотири роки прийняв чернечий постриг. Під час церемонії один із присутніх, чернець Стратигій, передрік, що молодий інок стане великим світильником християнської Церкви.
19 років Іван жив у монастирі поруч зі своїм учителем та духовним керівником Мартірієм. Коли той помер, чернець пішов у пустелю Флу і став пустельником. Там минуло сорок років його життя, яке Іван вів у молитвах, безмовності та з дотриманням посту.
У 75 років Іоанн став ігуменом Синайського монастиря. Якось настоятель Раїфського монастиря попросив його написати керівництво для сходження до духовних вершин. Так з'явилася велика праця Іоанна - "Лествиця", що старослов'янською означає «сходи». Через чотири роки на посту ігумена святий мирно помер.
Наші пращури вважали дату 30 березня неблагополучною через розгул злих сил. Цього дня замикали в загонах худобу та птицю, щоб тварин не забрала погань. Також цієї дати не виїжджали далеко від будинку, побоюючись, що в дорозі трапиться щось погане.
День прогулянки в парку є неофіційним святом, яке відзначається щорічно 30 березня. Подія присвячена возз’єднанню людини та природи. Ходьба пішки є чудовим способом підтримувати хорошу фізичну форму, не докладаючи особливих зусиль. Крім того, прогулянки на свіжому повітрі спонукають уважніше прислухатися до власних думок та поговорити сам на сам із собою. В Америці це свято є дуже популярним - люди одягають зручне взуття, беруть друга та йдуть у найближчий парк. У США нараховують близько 423 національних парків на відкритому повітрі.
В епоху, коли домінують екрани і технології, День прогулянки в парку став важливим стимулом для відновлення зв’язку зі світом природи. Прогулянка в парку не тільки пропонує відпочити від цифрового світу, але й надає численні переваги для нашого фізичного, розумового та емоційного добробуту. Це день, коли можна оцінити красу природи, подихати свіжим повітрям і насолодитися спокійною атмосферою зелених насаджень.
Наші предки жили практично під голим небом, у лісах, печерах та джунглях. Сучасні люди звикли мати притулок у бетонних багатоповерхівках, куди інколи не потрапляють сонячні промені. Наприкінці березня варто згадати про красу природи та піти прогулятися парком - наодинці чи з другом.
День прогулянки в парку - це нагадування про прості задоволення і користь для здоров’я від прогулянок місцевими парками. Цей день заохочує нас відволіктися від повсякденної рутини і зануритися в спокій природи.
Виникнення Дня прогулянки в парку пов’язане з розумінням того, що парки є важливим компонентом міського планування. Парки слугують зеленими оазисами посеред галасливих міст, пропонуючи людям притулок для відпочинку, фізичних вправ та спілкування. Історія цього дня підкреслює терапевтичний ефект перебування на свіжому повітрі та позитивний вплив зелених насаджень на наше здоров’я. Дослідження показали, що люди, які часто відвідують парки, демонструють краще ментальне й фізичне здоров’я, а проживання поблизу парків сприяє згуртованості громади.
День олівця заведено відзначати щорічно 30 березня. Цей день відзначає річницю важливої віхи в розвитку олівця: патентування першого олівця з прикріпленою гумкою Хайменом Ліпманом у 1858 році.
Слово "олівець" походить від старої назви свинцю - "олово". Саме з цього матеріалу було виготовлено перший письмовий інструмент. Свинець був не надто зручним, бо залишав блідий слід на папері. Тоді було вирішено використовувати у письмовій справі графіт, який малював виразніше та відразу впадав у око.
Історія олівця сягає глибини століть, а його сучасне втілення з’явилося в 16 столітті, коли в Англії було відкрито графіт. Однак саме винахід Ліпмана, який прикріпив до олівця гумку, перетворив його на зручне письмове приладдя, яке ми знаємо сьогодні. Цей патент, виданий 30 березня 1858 року, є причиною того, що саме в цей день ми святкуємо День олівця.
Незважаючи на цифрову епоху, олівці залишаються основним інструментом у школах, офісах та художніх студіях по всьому світу. Їх простота, надійність та екологічність гарантують, що олівці й надалі залишатимуться важливим інструментом для людства.
Природа є основою нашого життя, проте в останні десятиліття людство знищує її надто швидкими темпами - зростає використання енергоресурсів, забруднюються вода й ґрунти, в атмосфері збільшується вміст парникових газів. Все це призводить до глобальних кліматичних змін на планеті, а зупинити процес можна тільки за умови зміни ставлення до довкілля. Година Землі проходить щороку в останню суботу березня. Увечері всі небайдужі вимикають світло на одну годину, але насправді подія виходить далеко за межі цього символічного дійства.
Людство складає малу частину від кількості всіх форм життя на Землі, але попри це здійснює найбільший вплив на природне середовище. На жаль, цей вплив поки що не є позитивним, а швидше руйнівним - при цьому, більшість разючих змін відбулися приблизно в останні 50 років.
Через швидкий ріст населення та водночас низьку екологічну культуру зростає забруднення й знищення природних екосистем. Вже назавжди зниклими вважаються чимало видів тварин та рослин, а природні копалини людством використано на третину. На сьогодні рівень вуглекислого газу в земній атмосфері значно перевищує показники 50-річної давнини. Причиною стало інтенсивне спалювання нафти, газу та вугілля, а також зміни в землекористуванні, такі як постійна вирубка лісів. Як наслідок ми маємо глобальне потепління та небезпечні кліматичні зміни.
Всесвітній день ідлі, що відзначається 30 березня кожного року, є святом страва, що не знає кордонів, одному з найулюбленіших продуктів для сніданку не лише в Південній Індії, а й в усьому світі. Цей день не лише вшановує простоту та користь ідлі для здоров’я, але й досліджує його багату історію та культурне значення.
Ідлі - це традиційна страва кухні Південної Індії, яка представляє собою невеликі круглі кекси (пиріжки) діаметром 5-7 сантиметрів, приготовані з ферментованої суміші ураду (чорного машу, що очищений від лушпиння) та рису. Цю страву часто вживають у якості легкого перекусу та подають з різноманітними доповненнями, такими як чутні, самбар або інші супровідні страви, а також зі смаковими сумішами сухих спецій. Страва також популярна на Шри-Ланці.
Ідлі славиться своїми численними перевагами для здоров’я, що робить його кращим вибором для поживного сніданку. Це ферментована їжа, що означає, що вона корисна для кишечника і сприяє травленню. Приготовані на пару, ідлі низькокалорійні та не містять жирів, що робить їх ідеальними для дієт для схуднення. Вони також багаті на вуглеводи та білки, забезпечуючи збалансовану їжу, яка надовго зберігає відчуття ситості. Крім того, ідлі універсальні, і їх можна поєднувати з різними продуктами, щоб підвищити їхню поживну цінність.
Походження ідлі є предметом різних теорій та спекуляцій. На думку історика їжі К.Т. Ачайя, термін "ідлі" походить від "iddalige", який вперше згадується у творі Каннада 920 року нашої ери. Інша згадка про ідлі, як "іддаріка", з’являється в санскритській енциклопедичній праці "Манасолласа" 1130 року нашої ери. Існує також теорія, що ідлі може походити з Індонезії, принесений до Південної Індії кухарями індонезійських королів. Однак вважається, що сучасна версія ідлі, яку ми знаємо, з рисом і соусом урад-дал, з’явилася в самій Індії.
Заснування Всесвітнього дня ідлі приписують Еніявану, популярному постачальнику ідлі з Ченнаї, який 30 березня 2015 року приготував 1 328 різновидів ідлі. Цей день був офіційно визнаний, коли урядовець розрізав масивний 44-кілограмовий ідлі, відзначивши 30 березня як Всесвітній день ідлі.
30 березня 1937 р. - Генрі Уоррен Бітті - американський актор, кінорежисер і продюсер. Набув популярності завдяки ролям гангстерів: Клайда Берроу в "Бонні та Клайді", Діка Трейсі в однойменній стрічці та Багсі Сігела в "Багсі". Володар премії "Оскар" за найкращу режисерську роботу у фільмі "Червоні".
30 березня 1945 р. - Ерік Патрік Клептон - британський рок-музикант. Командор ордену Британської імперії. У 1960-і роки Клептон грав із блюз-роковими групами John Mayall's Bluesbreakers, The Yardbirds, Cream. Пізніше його музичний стиль згодом змінювався, але він завжди тримався блюзового коріння.
30 березня 1963 р. - Олексій Олександрович Михайличенко - український футболіст, півзахисник, заслужений майстер спорту СРСР, заслужений тренер України. Після закінчення ігрової кар'єри - тренер та функціонер. Олімпійський чемпіон у складі збірної СРСР на іграх 1988 року, а також срібний призер чемпіонату Європи 1988 року.
30 березня 1968 р. - Селін Марі Клодетт Діон - канадська співачка, автор пісень, актриса і композитор. Діон, що народилася в багатодітній родині в провінції Квебек, у підлітковому віці стала зіркою у франкомовному світі після того, як її менеджер і майбутній чоловік Рене Анжеліл заклав свій будинок, щоб профінансувати її перший запис.
30 березня 1992 р. - Янніс Нівенер - німецький актор. Знаменитий в основному за своєю роллю у фантастичній серії фільмів "Таймлес". Знімається у кіно з 11-річного віку.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.