У тилу Росії з кожним днем збільшується прірва - супутникові знімки
Врата в пекло: у Сибіру стрімко розростається гігантська діра в землі. Її обсяг збільшується приблизно на 1 мільйон кубічних метрів щороку
У Сибіру швидко розростається загадкова гігантська діра в землі. Вона починалася як вузька смужка, ледь помітна на розсекречених супутникових знімках 1960-х років. Але тепер це прірва з крутими скелями, добре видима з космосу.
За даними Геологічної служби США, у період з 1991 по 2018 рік розмір діри збільшився втричі, пише Science Alert. Кратер Батагай, іноді званий Батагайкою або "воротами в пекло", є уособленням набагато масштабнішої, часто невидимої проблеми, яка зачіпає всю планету.
Що це за діра в Сибіру?
Арктика нагрівається швидше, ніж інша частина Землі, і це швидко призводить до танення вічної мерзлоти - товстого шару ґрунту, що постійно перебуває в замороженому стані - принаймні, так було раніше. Кратер Батагай насправді не кратер зовсім. Це найбільший у світі "регресивний відталий провал", що являє собою яму, яка утворюється, коли танення вічної мерзлоти призводить до провалу землі, створюючи зсув, коли земля по краях провалюється в яму.
В Арктиці є тисячі провалів від танення. Але розмір "кратера" Батагай заслужив на звання мегапровалля. Він названий на честь прилеглого міста Батагай.
"Вічна мерзлота - не найбільш, скажімо так, фотогенічний об'єкт", - розповів Роджер Міхаелідіс, геофізик із Вашингтонського університету в Сент-Луїсі. "В основному йдеться про замерзлу під землею землю, яку за визначенням часто неможливо побачити, якщо тільки вона якимось чином не оголилася, як у цьому мегапровалі".
Це робить кар'єр Батагай свого роду знаменитістю вічної мерзлоти та ознакою того, що нас чекає попереду.
Батагайський мегапровал може допомогти розшифрувати майбутнє нашої планети
У міру танення вічної мерзлоти всі мертві рослини й тварини, які були заморожені в ній протягом століть, починають розкладатися, виділяючи в атмосферу вуглекислий газ і метан. Це потужні гази, що утримують тепло, які спричиняють ще більше підвищення глобальної температури, викликаючи ще більш швидке танення вічної мерзлоти. Крім того, це порочне коло може мати жахливі наслідки. Вічна мерзлота покриває 15% суші в Північній півкулі. Загалом вона містить удвічі більше вуглецю, ніж атмосфера.
Згідно з одним дослідженням, до 2100 року танення вічної мерзлоти може призвести до викиду в атмосферу такої самої кількості газів, що зігрівають планету, як велика промислова країна, якщо галузі промисловості та країни сьогодні не почнуть активно контролювати свої викиди.
"Ми багато чого не знаємо про цю петлю зворотного зв'язку і про те, як вона буде функціонувати, але існує ймовірність дуже великих змін у кліматичній системі, що відбуваються в дуже, дуже швидких геологічних масштабах часу", - сказав Міхаелідіс.
Простіше кажучи, танення вічної мерзлоти може швидко посилити кліматичну кризу. Але це все ще загадковий процес. Вивчення екстремальних місць, таких як Батагайський мегапровал, може допомогти вченим зрозуміти танення вічної мерзлоти та зазирнути в майбутнє.
У дослідженні, опублікованому в журналі Geomorphology у червні, вчені використовували дані з супутників і безпілотників для побудови тривимірних моделей мегапровалу і розрахунку його розширення з плином часу. Вони виявили, що в Батагаї розтануло близько 14 пірамід Гізи льоду і вічної мерзлоти. Обсяг кратера збільшується приблизно на один мільйон кубічних метрів щороку.
"Ці значення справді вражають", - повідомив Олександр Кізяков, провідний автор дослідження і вчений Московського державного університету імені М.В. Ломоносова. "Наші результати показують, наскільки швидко відбувається деградація вічної мерзлоти".
Дослідники також підрахували, що мегапровал вивільняє близько 4000-5000 тонн вуглецю на рік. Це приблизно стільки ж, скільки щорічні викиди від споживання енергії 1700-2100 американськими будинками. Міхаелідіс зазначив, що ці цифри його не здивували, але вони можуть допомогти в розробці моделей майбутнього танення вічної мерзлоти та викидів.
"Я думаю, що ми можемо багато чому навчитися у Батагайки, не тільки з погляду розуміння того, як Батагайка розвиватиметься згодом, а й того, як подібні особливості можуть розвиватися й еволюціонувати в Арктиці", - додав Міхаелідіс. "Навіть якщо вони в десяту або соту частину менші за Батагайку, фізика в основі своїй та ж сама".
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.
