Художник епохи Золотого століття живопису застосував прийом магічного трикутника
Сканування мозку показало, чому полотно "Дівчина з перловою сережкою" нідерландського живописця Йоганнеса Вермеєра, написана в 1665 році, захоплює наш розум. Вчені виміряли, як мозок реагує на перегляд цієї роботи. У всьому винна так звана петля постійної уваги, пише ScienceAlert.
Музей в Гаазі, де зберігається шедевр XVII століття, доручив нейробіологам виміряти продуктивність мозку під час перегляду портрета та інших відомих робіт. Глядач знаходиться в полоні особливого неврологічного явища. Його око автоматично притягується спочатку до ока самої дівчини, потім до її рота, потім до перлини, потім знову до ока, описуючи майже правильний трикутник – і так може продовжуватися до нескінченності. Саме це змушує вас дивитися на картину довше, ніж на інші, пояснили дослідники з компанії Neurensics.
"Ти повинен звертати увагу, хочеш ти цього чи ні. Ти повинен любити її, хочеш ти цього чи ні. Було й раніше зрозуміло, що ця картина – особлива. Але причина стала несподіванкою навіть для нас", – пояснили вчені.
Цікаво, що компанія Neurensics використовує нейромаркетингові дослідження, щоб допомогти маркетологам і інтелектуальним професіям підвищити рентабельність маркетингових інвестицій.
Це було перше відоме дослідження з використанням ЕЕГ та МРТ-сканування мозку для вимірювання неврологічної реакції на твори мистецтва. Вимірюючи мозкові хвилі, вони також виявили, що найбільш стимульованою була та частина мозку, яка керує свідомістю та особистісною ідентичністю.
"Чим довше на когось дивишся, тим красивішим і привабливішим він стає хтось", – додають автори дослідження, саме цим пояснюючи популярність робіт голландського майстра.
Вчені також порівняли неврологічну реакцію під час перегляду справжньої картини в музеї та репродукції. Вони виявили, що емоційна реакція глядача на оригінал у десять разів сильніша, ніж на постер. Щоб провести тести, дослідники приєднали пристрій відстеження зору та ковпачок для відстеження мозкових хвиль десяти людям, яким показали справжні картини й репродукції.
"Це демонструє важливість перегляду оригінального мистецтва. Це важливо, і це дійсно допомагає розвивати ваш мозок. Мозок не бреше", – дійшли висновку нейробіологи.
Вермеєр часто фокусувався на одній точці у своїх роботах, а навколишні деталі були більш розмитими. Однак "Дівчина з перловою сережкою" має три такі фокусні точки – око, рот і перлину, що й вирізняє цю роботу з-поміж інших полотен майстра.
Звідси ефект, схожий на той, що є на культовому полотні генія Відродження Леонардо да Вінчі – "Мона Ліза": в якийсь момент вам починає здаватись, що жінка спостерігає за вами у відповідь. Вчені тепер хочуть дослідити і її, а точніше реакцію глядачів на Мону Лізу на рівні роботи їхнього мозку. Директорка музею навіть жартома натякнула на дружнє суперництво між двома великими творами.
"Люди іноді називають "Дівчину з перловою сережкою" – Моною Лізою Півночі, а я думаю, що, можливо, Мона Ліза – це Дівчина Півдня", – жартує мистецтвознавець.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.