Після вбивства трупи потрошили й набивали, а потім підпирали деревом, щоб виглядало так, ніби вони обходять могильний курган
В Сибіру розкопали скіфський курган віком в майже три тисячі років. А отже, спершу предки українців мешкали ось так далеко від українського степу, володарями якого вони були від VII до III століття до нашої ери. Скіфський курган, знайдений у південному Сибіру, за допомогою радіовуглецевого аналізу датували кінцем IX століття до нашої ери, що робить його одним із найдавніших з коли-небудь знайдених, повідомляє LiveScience.
Великий курган розкопали в Туві, республіці на півдні Сибіру. Курган знайшли в долині, відомій як Сибірська долина царів, вона містить тисячі інших курганів. Щойно знайдене поховання віком у 2,8 тисячі років містить останки елітної персони, яка була похована принаймні з ще однією принесеною в жертву людиною та 18 жертовними кіньми. Схоже, могила належить до культури, тісно пов’язаної із загадковими скіфами.
Захоронення належить до періоду переходу між бронзовим і залізним віком і демонструє скіфську практику поховання. Ці жертвоприношення могли бути ранньою формою скіфської похоронної традиції, яка тривала сотні років. Розкопки кургану виявили спорядження для верхової їзди та артефакти, прикрашені тваринами.
Все це вказує на те, що культура місцевої еліти була подібна до культури скіфів, які пізніше жили за тисячі кілометрів на захід, пишуть дослідники. В деяких кінських скелетів між зубами все ще були латунні наконечники. Також знайшли останки жінки – жертви жертвоприношень.
Хоча скіфи мали яскраву культуру, що включала розведення коней, мистецтво із зображенням тварин і ритуальні жертвопринесення, вони не залишили жодних письмових згадок про себе. Натомість їхня спадщина була визначена насамперед людьми, які з ними стикалися, наприклад, грецьким істориком Геродотом (приблизно 484–420 рр. до н. е.).
Він писав про їхні складні ритуали поховання жертви для "скіфського королівства" у п’ятому V столітті до нашої ери. Згідно з Геродотом, скіфи приносили в жертву десятки коней і слуг на честь смерті скіфського царя. Після вбивства трупи потрошили й набивали, а потім принесених у жертву людей і коней підпирали деревом, щоб виглядало так, ніби вони обходять могильний курган.
Геродот також писав, що скіфи мігрували на захід із Центральної Азії після того, як їх витіснило вороже угруповання, але інші тогочасні автори подали іншу інформацію про походження степових вершників. Генетичні ж дослідження показали, що скіфи були різноманітною культурною групою, яка містить сибірське, східноазійське та євразійське походження.
Історія того, як і де ці групи об’єдналися, щоб сформувати скіфську культуру, все ще обговорюється.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.