Загибель українського Трипілля засмутила істориків: розтринькали найкращу для життя цивілізацію

Олена Нікітіна

Занепад утопії, де кілька поколінь все ж таки прожило в рівності прав і можливостей, був викликаний соціально-політичним конфліктом

Здається, вчені близькі до розуміння причин виникнення трипільських мегаполісів, що з'явилися в Понтійському степу на території нинішньої України, Молдови та Румунії близько 6200 років тому. Не давало спокою вченим і питання, чому процвітаючі трипільські центри були кинуті людьми і забуті? Останні дослідження дозволяють зробити висновок, що їхня і поява, і розпад - результат політичних рішень, прийнятих окремими людьми і спільнотами, повідомляє IFlScience.

Все порівну, всі рішення – спільні

Трипільські мегаполіси росли і територіально, і чисельно із величезною швидкістю. За часів розквіту трипільської культури, що випереджала решту Європи в соціальному, економічному та духовному аспекті, поселення займали площу близько 320 гектарів, а на кожній ділянці проживало до 15 000 осіб.

Дослідники вважають, що мегаполіси були егалітарними, тобто були суспільством, де всі мали рівні соціальні та громадянські права, і саме це приваблювало сюди людей. Мегаполіси Трипілля довгий час успішно уникали нерівності у добробуті між окремими домогосподарствами, їхні мешканці могли брати активну участь у процесах прийняття політичних рішень, і в цьому був успіх їхньої соціальної структури.

“Усередині трипільських громад мала існувати як егалітарна ідеологія, так і ефективні механізми запобігання соціальній нерівності. Це має на увазі механізми узгодження інтересів усередині поселень та перерозподіл колективно створених надлишків”, — повідомляють автори дослідження.

Щоб зрозуміти, чому ця утопічна система зазнала краху, вчені використали коефіцієнти Джині як засіб оцінки нерівності домогосподарств у трипільських містах. В економіці цей метод використовується для вимірювання відносної концентрації чи нерівності доходів.

Однакові будинки зі схожею обстановкою

Дослідники вивчили відмінності у розмірах та поверховості близько 7 тисяч будинків у 38 населених пунктах Трипілля, які спостерігалися протягом двох тисячоліть.

Спираючись на те, що відмінності у розмірах будинків відображають відмінності у добробуті домогосподарств, вчені відзначають зниження соціальної нерівності у трипільських мегаполісах як мінімум до 3800 до нашої ери. Протягом цього часу будинки практично не відрізнялися один від одного ні в поверховості, ні у розмірі. Більше того, і всередині них все було досить уніфіковано та однаково. Самі поселення розбивалися у круглій чи овальній формі, щоб у всіх був рівний доступ до інфраструктурних об'єктів. На громадських місцях розташовувалися величезні “будинки зборів”, що підтверджує участь всіх членів спільноти у прийнятті політичних рішень.

І зміни у просторовому розташуванні поселень, починаючи з 3800 року до н.е. - наслідок зростання соціальної нерівності та розвитку ієрархій соціальних верств. Великі міста у той період почали зменшуватися у розмірах, а в сільській місцевості стали з'являтися дрібні поселення. На думку вчених, крах утопічної системи рівноправності викликав відтік населення з мегаполісів, які згодом просто зникли.

А розпад об'єднаних трипільських мегаполісів був насамперед зумовлений політичними рішеннями, прийнятими окремими людьми та спільнотами.

Підписуйтесь на нашу Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.

No ad for you