Роботи переможуть не війною: дослід на людях показав, де ми прогинаємося

Дослідники провели експеримент, в якому одна група консультантів працювала за допомогою штучного інтелекту, а інша - стандартним способом. Результати показали, що група, яка працювала з ШІ, перевершила групу без ШІ майже за всіма показниками.

Однак група, яка працювала зі штучним інтелектом, також була схильна надмірно покладатися на комп'ютерні системи, що збільшувало ймовірність помилок у їхній роботі. А отже, існує загроза, що в усьому покладаючись на машини та штучний розум, люди вкрай обліняться і власне перестануть думати самі, йдеться в матеріалі BigThink. 

Детальніше про експеримент 

Консультантів розділили на дві групи: одна з них мала виконувати роботу стандартним способом, інша - використовувати GPT-4. Потім для них провели тренінг з ШІ й поставили таймер на вісімнадцять завдань. Серед них були творчі й аналітичні завдання, завдання з маркетингу та завдання на переконливість.

Група, яка працювала зі штучним інтелектом, досягла значно кращих результатів, ніж консультанти, які не використовували його. Вчені провели 118 різних аналізів - і всі вони підтвердили цей факт. Консультанти зі штучним інтелектом працювали швидше, а їхні роботи були визнані більш креативними, краще написаними та більш аналітичними.

Але більш уважний погляд на дані виявив дещо тривожне. Хоча очікувалося, що консультанти використовуватимуть ШІ, щоб допомогти собі у виконанні завдань, більшу частину роботи виконував сам штучний інтелект. Більшість учасників експерименту просто вставляли запитання й отримували дуже хороші відповіді.

Більшість учасників навіть не потрудилися відредагувати результати роботи штучного інтелекту. У роботі з ШІ є небезпека того, що ми робимо себе зайвими, а також того, що ми занадто довіряємо штучному інтелекту. Вчені назвали цей ефект "засинанням за кермом".

Підступ крився в самому завданні, вирішити яке ШІ просто не був здатен, бо не був відповідним чином "навченим", тобто запрограмованим. Тож у підсумку вийшло, що консультанти, які працювали без допомоги штучних мізків і покладалися виключно на власні знання, вирішили завдання правильно у 84% випадках. А ті, хто використовував ШІ, отримали правильні рішення лише у 60-70% випадків.Тож, очевидно одне, використовуючи ШІ, люди ліняться і повністю перекладають на нього власні очікування. 

Підступ вчених викрив ледарів

Надмірне покладання на штучний інтелект може мати зворотні наслідки. Інші дослідники виявили, що рекрутери, які використовували високоякісний ШІ, ставали лінивими, недбалими і менш кваліфікованими. Вони упускали блискучих кандидатів і приймали гірші рішення, ніж рекрутери, які використовували низькоякісний ШІ або не використовували його взагалі.

Так, для проведення цього тесту найняли 181 професійного рекрутера і дали їм складне завдання: оцінити 44 заявки на роботу на основі математичних здібностей претендентів. Рекрутерам надавали різний рівень допомоги ШІ: деякі з них мали хорошу або погану підтримку ШІ, а деякі не мали жодної. Тим часом вимірювалось, наскільки вони точні, швидкі, працьовиті та впевнені в собі.

Рекрутери з більш якісним ШІ були гіршими, ніж рекрутери з низькоякісним ШІ. Вони витрачали менше часу та зусиль на кожне резюме і сліпо слідували рекомендаціям ШІ. Вони також не покращували свої результати з часом. З іншого боку, рекрутери з низькоякісним ШІ були більш уважними, більш критичними та незалежними. Вони покращували свою взаємодію зі штучним інтелектом і власні навички.

Тож, виходить, коли ШІ дуже хороший, людині нібито немає сенсу наполегливо працювати і приділяти чомусь достатню увагу. Зрештою люди дозволяють штучному інтелекту взяти все на себе замість того, щоб використовувати його як інструмент. А це у підсумку може зашкодити людському навчанню, розвитку навичок та продуктивності. 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.