Шахтарі своїх не кидають: англійці допомагають Україні за добро, зроблене 40 років тому
У 1984 році українські гірники відправляли свої зарплати на підтримку страйкуючих в Уельсі колег
Це може виглядати кіносюжетом, але зробила його дійсністю війна, що оголює як погане, і хороше у людях. І ще, напевно, закон бумеранга, який повертає назад те, що зроблено – і поганого, і доброго. Через 40 років, коли лихо прийшло в Україну, шахтарі з Уельсу везуть сюди допомогу, щоб віддячити своїм українським колегам, які підтримали їх у 1984 році, повідомляє ВВС.
Вони про нас не забули
Українець Василь Яворський, який все життя пропрацював у шахті, був серед тих, хто 40 років тому відправляв свою зарплату уельським шахтарям - учасникам одного з найбільших і найвідоміших страйків в історії галузі. За часів відсутності не лише інтернету, а й нормального доступу до міжнародних новин наші шахтарі знали лише те, що їхні колеги у біді. Британці боролися за збільшення державних субсидій для вугільних підприємств, вимагали збільшити зарплати, забезпечити соціальні гарантії та зупинити закриття шахт, які позбавили гірників можливості заробляти та нормально жити.
“Пам'ятаю ящик для пожертвувань, який у нас був, кожен пожертвував скільки міг і відправив цим шахтарям. Але вони про нас не забули, як і ми 1984 року. Зараз, через 40 років, ми потребуємо допомоги, і наші англійські та валлійські друзі відгукнулися і допомагають нашим солдатам на передовій», - цитує Василя Яворського ВВС.
Так вони познайомилися через 40 років - українець Василь Яворський та голова Національної спілки гірників на півдні Уельсу та один із учасників того страйку британець Уейн Томас, який разом з іншими шахтарями привіз до України гуманітарний вантаж. І, за його словами, гордий можливістю нарешті виявити свою подяку за підтримку від українських гірників, надану 1984 року.
Україна є передовою лінією демократії
Серед валлійців, які приїхали в Україну, виявився і член Парламенту Уельсу Мік Антонів, батько якого був українцем, який приїхав до Великобританії після Другої світової війни. Мік чудово володіє українською мовою, часто бував тут у родичів. І його сім'я теж постраждала від війни, розв'язаної росією - чоловік двоюрідної сестри, який був пілотом гвинтокрила, загинув першого місяця війни при захисті острова Зміїний.
У прагненні підтримати тисячі українських шахтарів, які зараз воюють на передовій, валлійці не забувають і про мирне населення. Про тих, вже тепер похилого віку людей, які колись відправляли допомогу сім'ям страйкуючих шахтарів з Уельсу, що опинилися на межі виживання.
«Йдеться про те, щоб відплатити їм та нагадати людям, що Україна є передовою лінією демократії у боротьбі з російською агресією», - сказав Мік Антонів.
Валлійські шахтарі, які приїжджають із гуманітарними вантажами в Україну з перших днів війни, у лютому передали українським гірникам, які тримають оборону Харківської області, новий пікап, набитий медикаментами. І дві машини із шоломами для рятувальників, вогнегасниками, ліками та медичними розхідниками, продуктами, засобами гігієни. І цей зв'язок довжиною в 40 років, об'єднаний боротьбою за свою незалежність у тому страйку та в цій війні, не обірветься – шахтарі своїх не кидають.
Підписуйтесь на нашу Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.